ТРУБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тру́ба́ «довгий порожнистий предмет; духовий музичний інструмент, (присудкове слово) кінець, загибель; [димохід Нед]»

псл. trǫba;
загальноприйнятої етимології не має;
звичайно розглядається як раннє запозичення з германських мов і зіставляється з двн. trumba // trumpa «тимпан, барабан, труба», франк. trumba «тс.» (звідки фр. trompe «мисливський ріжок» і далі trompette «труба») звуконаслідувального походження;
припускається також запозичення з слат. trumba «духова труба»;
менш вірогідною видається гіпотеза про випадковий збіг звуконаслідувальних утворень *tromba незалежного походження у германських, романських і слов’янських мовах (Младенов 642; Matzenauer 85);
р. бр. труба́, др. труба, п. trąba, ч. trouba, слц. trúba, вл. truba, нл. tšuba, болг. тръба́, м. траба, схв. тру́ба, слн. tróba, стсл. трѫба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́трубити «пробрати сіно або солому так, щоб посередині купи утворилось заглиблення у вигляді труби»
па́трубок
ро́зтруб
труба́нка «молюск Spirula» (зоол.)
труба́р «трубач»
труба́рня «фабрика труб»
труба́ч
трубачува́ти «бути трубачем»
трубаш «трубач»
трубе́ня «дуже товста жінка»
трубе́та «трембіта»
труби́сти «дуже товстий» (про людину)
тру́би́ти «видобувати звуки, дуючи в трубу; поширювати чутки; довго займатися чимось Г, Нед; [вити по-вовчому Шейк; голосно гавкати]»
трубівки́ «Protopoda» (зоол.)
трубі́ти «трубити»
тру́бка «назва різних приладів або їх частин, що мають форму труби; назва стебла злаків; [люлька Нед]»
трубкови́й
трубкува́ння «вихід злакових у трубку»
трубкува́тий «який має форму труби»
тру́бний
тру́бник
тру́бниця «димохід»
трубничо́к «інфузорія, Stentor» (зоол.)
трубні́ца «посуд для зерна з колоди дерева»
трубова́тий «тс.»
тру́бочний
трубча́к «черв’як, Serpula» (зоол.)
трубча́стий
трубча́тий
трубча́тка (техн.)
трубчатки́ «Tubicola» (зоол.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
труба́ білоруська
тръба́ болгарська
truba верхньолужицька
trumba // trumpa «тимпан, барабан, труба» давньоверхньонімецька
труба давньоруська
траба македонська
tšuba нижньолужицька
trąba польська
trǫba праслов’янська
труба́ російська
тру́ба сербохорватська
trumba «духова труба» середньолатинська
trúba словацька
tróba словенська
трѫба старослов’янська
trumba «тс.» (звідки фр. trompe «мисливський ріжок» і далі trompette «труба») франкська
trompe французька
trompette французька
trouba чеська

тру́би́ти «багато їсти»

спочатку, очевидно, стосувалося пиття з вузької посудини;
результат семантичної видозміни слова труби́ти «видавати звуки; дути в трубу»;
бр. трубі́ць «тс.», п. trąbić «дудлити», вл. trubić «жадібно й багато пити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трубі́ць «тс.» білоруська
trubić «жадібно й багато пити» верхньолужицька
trąbić «дудлити» польська
труби́ти «видавати звуки; дути в трубу» українська

ру́лька «струмінь води; чіп Нед; вухо, яким сапа чи лопата кріпиться до держака Чаб»

не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з ру́ра «труба» ([ру́лка] «трубка») (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́мка «вухо (сапи чи лопати)»
ру́нка «тс. Чаб, Мо; металевий циліндрик у дерев’яній люльці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́ра «труба» ([ру́лка] «трубка») українська
труба українська

требу́хи «трубчасті, випукло роздуті листки цибулі»

неясне;
можливо, результат метафоризації слова [требу́х] «живіт» або контамінації слів [требу́х] і труба́, тру́бка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тере́бух «малий качан кукурудзи з неповним зерном»
трибу́х «тс.»
трибу́хи «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
требу́х «живіт» українська
тру́бка українська
труба́ українська

тру́бка «жовтозілля болотне, Senecio paluster DC. (Cineraria palustris)» (бот.)

назва пояснюється трубчатою будовою стебла рослини;
результат перенесення на рослину назви тру́бка, зменш. від труба́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тру́бки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́бка українська
труба́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України