ТРОПИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тро́пік

англ. tropic «тропік», фр. tropique «тс.» походять від пізньолат. tropicus, яке бере початок від словосполучення circulus tropicus «поворотний круг», що відбиває гр. ϰύϰλος τροπιϰός, у якому τροπιϰός є похідним від τρόπος «оберт, напрям»;
запозичення з англійської або французької мови;
р. болг. тро́пик, бр. тро́пік, п. tropikalny, ч. tropický, слц. trópy, вл. tropy, м. схв. тро́пи, слн. trópi;
Фонетичні та словотвірні варіанти

субтропі́чний
тро́піки
тропі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tropic «тропік» англійська
тро́пік білоруська
тро́пик болгарська
tropy верхньолужицька
ϰύϰλος грецька
τρόπος «оберт, напрям» грецька
τροπιϰός грецька
тро́пи македонська
tropicus пізньолатинська
tropikalny польська
тро́пик російська
тро́пи сербохорватська
trópy словацька
trópi словенська
tropique «тс.» французька
tropický чеська

троп «слово чи вислів, вжиті в переносному, образному значенні»

запозичення з французької мови;
фр. trope походить від лат. tropus «переносний зворот мови», яке зводиться до гр. τρόπος «напрям, спосіб, зворот», пов’язаного з τροπή «поворот, повертання», τρέπω «повертаю, кручу», спорідненим з дінд. trápate «соромиться», хет. trep- «працює», лат. trepit «повертається»;
р. бр. троп, п. trop, ч. tropus, слц. trop, tropus, болг. троп, тро́па, м. тропа, схв. тро̑п, слн. tróp;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тропеї́чний
тро́піка
тропі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
троп білоруська
троп болгарська
тро́па болгарська
τρόπος «напрям, спосіб, зворот» грецька
τροπή «поворот, повертання» грецька
τρέπω «повертаю, кручу» грецька
trápate «соромиться» давньоіндійська
tropus «переносний зворот мови» латинська
trepit «повертається» латинська
тропа македонська
trop польська
троп російська
тро̑п сербохорватська
trop словацька
tropus словацька
tróp словенська
trope французька
trep- «працює» хетська
tropus чеська

троп «кінська рись з підскакуванням»

зіставляється з лит. trapinėˊti «постукувати ногами», прус. trapt «ступати», гр. τραπέω «ступаю, витискаю», днн. thravōn «бігти риссю», дангл. ðrafian «тіснити, давити», свн. draben «бігти риссю», нвн. traben «тс.», що зводяться до звуконаслідувального іє. *trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками»;
псл. tropаti «тупати; стукати; шуміти»;
р. [тропа́ть] «тупати ногами, стукати», [тро́пну́ть] «злегка ударити», болг. тро́пам «стукаю, тупаю», тро́пот «тупіт», схв. тро̀пот «шум, тріск, гуркіт», тро̀пати «стукати; важко ступати», слн. tropáti «стукати, бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тропа́к «український народний танець»
тропака́
тропако́м «тс.»
тропа́ти «тупати, притупувати Г; бігти риссю Нед; танцювати тропака Нед»
тропе́ць «кінська рись»
тро́піт «галас, крик Ме; гудіння, грім, брязкіт, тупіт; рись, втомливе ходіння Нед»
тропо́та «танець» (?)
тропоті́ти «молотити язиком, цокотіти»
тропотя́нка (танець)
тропцюва́ти «дріботіти»
трьопота «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́пам «стукаю, тупаю» болгарська
тро́пот «тупіт» болгарська
τραπέω «ступаю, витискаю» грецька
ðrafian «тіснити, давити» давньоанглійська
thravōn «бігти риссю» давньонижньонімецька
*trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками» індоєвропейська
trapinėˊti «постукувати ногами» литовська
traben «тс.» нововерхньонімецька
tropаti «тупати; стукати; шуміти» праслов’янська
trapt «ступати» прусська
тропа́ть «тупати ногами, стукати» російська
тро́пну́ть «злегка ударити» російська
тро̀пот «шум, тріск, гуркіт» сербохорватська
тро̀пати «стукати; важко ступати» сербохорватська
draben «бігти риссю» середньоверхньнімецька
tropáti «стукати, бити» словенська

тропа́ «стежка; [шлях, напрямок, слід Г, Нед, Пі]»

споріднене з лтс. trapa «натовп, купа», алб. trap «стежечка», гр. ἀτραπός «стежка, доріжка»;
псл. tropъ, tropa;
р. тропа́, бр. троп, др. тропа «шлях, дорога», п. trop «слід, колія», tropić «висліджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стропи́тися «збитися з шляху, з пантелику»
тріп «вузька гірська стежка О; правильна думка про щось Корз»
троп «тс.»
тро́пи́ти «протоптувати дорогу, стежку; насліджувати звіра, йти по сліду»
тро́пка «стежка»
тропови́к «тс.»
тропо́к «стежечка»
утропі́ «слідом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trap «стежечка» албанська
троп білоруська
ἀτραπός «стежка, доріжка» грецька
тропа «шлях, дорога» давньоруська
trapa «натовп, купа» латиська
trop «слід, колія»«висліджувати» польська
tropić «слід, колія»«висліджувати» польська
tropъ праслов’янська
tropa праслов’янська
тропа́ російська

торо́пати «базікати, патякати»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до торготі́ти, торкота́ти, торототі́ти, торохті́ти, торо́чити (пор.);
болг. тро́пам «стукати, тупотіти», тропо́тя «шуміти, тупотіти», тро́пот «тупіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

торо́па́ло «базіка, балакун»
торопа́та «тс.»
торопа́тливий «балакучий»
торопі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́пам «стукати, тупотіти» болгарська
тропо́тя «шуміти, тупотіти» болгарська
тро́пот «тупіт» болгарська
торготі́ти українська
торкота́ти українська
торототі́ти українська
торохті́ти українська
торо́чити (пор.). українська

трапа́ш «зимова дорога, утоптана вівцями; стежка, утоптана вівцями Шух»

пор. алб. trapit «ходжу туди і сюди»;
можливо, споріднене з тропа́;
неясне;
схв. [тра̑п] «колія», тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trapit «ходжу туди і сюди» албанська
тра̑п «колія» сербохорватська
тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти» сербохорватська
тропа́ українська

тро́печка «жабник польовий, грудна травка, Filago arvensis L.» (бот.)

назва пояснюється місцем, де росте жабник (на полях, дорогах, піщаних схилах);
очевидно, похідне утворення від тропа́ «стежка»;
р. [тропник] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тропник «тс.» російська
тропа́ «стежка» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України