ТРЕТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тре́тій «порядковий числівник, відповідний до кількісного числівника три»
псл. tretьjь, пов’язане з tri «три»;
споріднене з лит. trẽčias «третій», лтс. trešs, прус. tīrts, дінд. tṛtīˊyaḥ, дперс. ϑritīya, ав. ϑritya-, гот. þridja, лат. tertius, гр. τρίτος, кімр. trydydd (‹ *tr̥tii̯o-), тох. B trit, алб. tretё;
іє. *tr̥tīi̯o-/trītīi̯o- «тс.»;
р. тре́тий, бр. трэ́ці, др. третии, п. trzeci, ч. třetí, слц. tretí, вл. třeći, нл. tśeśi, полаб. tritĕ, болг. тре́ти, м. трет, схв. тре̏ћи, слн. trétji, стсл. третии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втре́тє
по-тре́тє
потрети́нний
«третинний»
(геол.)
потрети́нній
(у сполученні потретиннє сукно «сукно, в основі якого кожна третя нитка конопляна»)
трайтя́к
«трирічна тварина»
трейти́на
«третина»
тре́йтій
трейті́ни
«день поминання мертвого через три дні після смерті»
трейтя́к
«третяк»
трейтя́ка
«трирічна телиця»
трете́йський
тре́тє
«десерт, яким закінчується обід з двох страв»
(іменник)
тре́тий
«тс.»
трети́льниця
«третя пілка в сорочці; вставна частина полотна по лівому боці сорочки»
трети́на
третине́ць
«третій рій»
трети́ни
«третій день після смерті людини»
трети́нний
трети́нниці
«третя пілка в сорочці»
трети́чний
«третинний»
тре́тний
«який стосується третини»
тре́тно
«за третинами»
тре́тчик
«третейський суддя; посередник»
треть
«третина»
третя́к
«трирічна домашня тварина; третій рій зі старого вулика; (заст.) потрійне притоптування в танці; [учень третього класу Чаб; трьохсажневий відрубок стовбура дерева; молодший пастух при чабані; коліно в танці; часник]»
трити́на
(міра поля, землі)
тритю́ха
«третя частина земельного наділу»
тритю́шник
«власник тритюхи»
утре́йтє
«утретє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϑritya- | авестійська |
| tretё | албанська |
| трэ́ці | білоруська |
| тре́ти | болгарська |
| třeći | верхньолужицька |
| þridja | готська |
| τρίτος | грецька |
| tṛtīˊyaḥ | давньоіндійська |
| ϑritīya | давньоперська |
| третии | давньоруська |
| *tr̥tīi̯o-/trītīi̯o- «тс.» | індоєвропейська |
| trydydd (‹ *tr̥tii̯o-) | кімрська |
| *tr̥tii̯o- | кімрська |
| tertius | латинська |
| trešs | латиська |
| trẽčias «третій» | литовська |
| трет | македонська |
| tśeśi | нижньолужицька |
| tritĕ | полабська |
| trzeci | польська |
| tretьjь | праслов’янська |
| tri «три» | праслов’янська |
| tīrts | прусська |
| тре́тий | російська |
| тре̏ћи | сербохорватська |
| tretí | словацька |
| trétji | словенська |
| третии | старослов’янська |
| trit | тохарська В |
| třetí | чеська |
третя́к «порода часнику»
похідне утворення від тре́тій;
мотивація назви неясна;
можливо, вона пов’язана з особливостями культури часнику (пор. цибуля-семилітка);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тре́тій | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України