ТРЕСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

треста́ «спеціально оброблена соломка льону, конопель та ін., з якої одержують волокно»

запозичення з російської мови;
р. треста́ «тс.; очерет», [троста́, тресть] «тс.» пов’язане з трость «палка», тростни́к «очерет», яким відповідає укр. трость (див.);
бр. траста́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
траста́ «тс.» білоруська
треста́ «тс.; очерет» російська
троста́ «тс.» російська
тресть «тс.» російська
трость «палка» російська
тростни́к «очерет» російська
трость українська

трі́ска «скіпка; уламок чогось дерев’яного; стружка»

псл. trěska, пов’язане з trěskati «тріскати»;
р. [тре́ска], [треста́], бр. трэ́ска, п. trzaska, ч. tříska, слц. trieska, вл. třěska, нл. tšěska, болг. треска́, м. треска, схв. тре̏ска, слн. tréska, р.-цсл. трѣска;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трі́сочок «дрібні щепки для розпалювання»
трісчи́на «одна трісочка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трэ́ска білоруська
треска́ болгарська
třěska верхньолужицька
треска македонська
tšěska нижньолужицька
trzaska польська
trěska праслов’янська
trěskati «тріскати» праслов’янська
тре́ска російська
треста́ російська
трѣска русько-церковнослов’янська
тре̏ска сербохорватська
trieska словацька
tréska словенська
tříska чеська

трость «спеціально оброблена довга палиця; тонка, переважно очеретяна або комишова, пластинка в духових музичних інструментах; [(бот.) очерет, Phragmites communis (L.) Trin, Mak, Нед; гілка, гілки; стеблина очерету; частина ткацького верстата]»

іє. *trus-;
споріднене з лит. trušìs «очерет, комиш», triušìs, лтс. trusis «тс.», лит. strustìs «смуга лика в ситі», можливо, з гр. ϑρύον (‹ *trusom) «ситовник», далі з тру́ха;
псл. trъstь «тс.»;
р. трость «легка оброблена палиця; (бот. заст.) очерет», тростни́к «очерет», [тресна, тресняк, треста, трест, троста́] «тс.», бр. трысці́на «очеретина», трыснёг «очерет; тростина (цукрова)», [трасні́к] «очерет», [тро́снік, трысні́к, трэсні́к, трасціна́, трості́на, трысціна́, трэсціна́] «тс.», [трасня́г, трасня́к, трасня́х, трысня́г, трысня́к, трысня́х, трыснёх] «тс.; poгіз, Typha L.», [трастка́] «пластинка у берді», [трасцё, трысцё] «тс.», др. тръсть «стебло тростини; суха гілка», п. trzcina «очерет», treść, ч. třtina, слц. trst’, tŕstie, trstina, вл. нл. sćina, болг. тръ́ст, тръсти́ка «тс.», м. трска «тс., комиш», схв. тр̀с, тр̀ска, тр̀сљика «тс.», тр̑ст «очерет», тр̀стика, тр̀стина «тс.», слн. tŕst «очерет, комиш», trstíka «тс.», tŕstje «зарості очерету», стсл. тръсть «очерет, комиш», тръстьѥ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

терстина «очерет» (тирстина)] Mak
трість
троск «тс.»
тро́сни́к «тс. Mak; зарості очерету Г, Нед»
тростеви́й
трости́на «стеблина очерету, комишу та ін.; очерет; спеціально оброблена довга палиця»
тростини́ско «зарості очерету»
трости́нний
трости́но́вий
трости́стий «який має товсте стебло»
трості́лка «стеблина»
тростінник «очерет»
тро́стка «палка; [частина ткацького верстата Корз]»
тростни́к «очерет Mak; комиш озерний, куга озерна, Scirpus lacustris L. Mak; зарості очерету Нед» (бот.)
тростова́тий «очеретоподібний»
тростова́тка «трубчатий поліп, Tubularia calamaris» (зоол.)
тростова́чка «зарості очерету»
тросто́ви́й «з трості; подібний до трості»
тростовни́к «очерет»
тро́стя «тс.»
тростяни́й
тростяни́ця «трав’яниста рослина родини злакових, Scolоchloa Link.» (бот.)
тросьть «очерет; гілки, сучки; палиця»
тросьць «частини ткацького верстата»
трощ «очерет»
тро́ща
тро́щі «низина, заросла осокою»
трустина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трысці́на «очеретина» білоруська
трыснёг «очерет; тростина (цукрова)» білоруська
трасні́к «очерет» білоруська
тро́снік білоруська
трысні́к білоруська
трэсні́к білоруська
трасціна́ білоруська
трості́на білоруська
трысціна́ білоруська
трэсціна́ «тс.» білоруська
трасня́г білоруська
трасня́к білоруська
трасня́х білоруська
трысня́г білоруська
трысня́к білоруська
трысня́х білоруська
трыснёх «тс.; poгіз, Typha L.» білоруська
трастка́ «пластинка у берді» білоруська
трасцё білоруська
трысцё «тс.» білоруська
тръ́ст болгарська
тръсти́ка «тс.» болгарська
sćina верхньолужицька
ϑρύον «ситовник» грецька
тръсть «стебло тростини; суха гілка» давньоруська
*trus- індоєвропейська
trusis «тс.» латиська
trušìs «очерет, комиш» литовська
triušìs литовська
strustìs «смуга лика в ситі» литовська
трска «тс., комиш» македонська
sćina нижньолужицька
trzcina «очерет» польська
treść «очерет» польська
trъstь «тс.» праслов’янська
трость «легка оброблена палиця; (бот. заст.) очерет» російська
тростни́к «очерет» російська
тресна російська
тресняк російська
треста російська
трест російська
троста́ «тс.» російська
тр̀с сербохорватська
тр̀ска сербохорватська
тр̀сљика «тс.» сербохорватська
тр̑ст «очерет» сербохорватська
тр̀стика сербохорватська
тр̀стина «тс.» сербохорватська
trst' словацька
tŕstie словацька
trstina словацька
tŕst «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» словенська
trstíka «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» словенська
tŕstje «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» словенська
тръсть «очерет, комиш» старослов’янська
тръстьѥ «тс.» старослов’янська
тру́ха українська
třtina чеська

тря́сти́

псл. tręsti;
очевидно, результат контамінації іє. *tremo-, представленого в гр. τρέμω «тремчу», лат. tremo «тс.», лит. trìmti «тремтіти від холоду», trémti «звалити», тох. A träm- «тремтіти», B tremen «тремтіння», алб. trёmp, trem «лякаюся», днн. thrimman «стрибати, скакати», та іє. *tresō-, що виступає в дінд. trásati «тремтить», ав. tǝrǝsaiti «тс.», гр. τρέω (‹ *tresō) «тремчу», аорист τρέσσαι;
обидві основи походять від іє. *ter-/tr- «тремтіти, битися»;
р. трясти́, бр. трэ́сці, др. трясти, п. trząść, trzęsię, ч. třásti, třesu (třasu), слц. triast’, вл. třasć, нл. tśěsć, болг. треса́, схв. тре́сти, слн. trésti, стсл. трѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витряса́ти
витряса́тися
перетря́ска
потряса́йко «той, що трясеться»
потряса́йло «тс.»
по́тряска «вид танцю»
по́трясок «сильце»
потрясти́ «помчати (в танці)»
ро́зтрясок «розвал, безладдя»
стряски́ «(солом’яна) потерть»
трасти́ «трясти»
тра́сьтя «тс.»
трісункє́ «сливи, що легко струшуються»
трясани́ця «солома з сіном; дрібна солома; холодець»
трясени́ця «тс.»
тряси́лка «трясильна машина»
тряси́ло «палиця, якою витрясають з клоччя терміття»
тряси́льний
тряси́льник
тря́ска
трясну́ти
трясону́ти
трясти́ся
трясть «тс.»
тря́стя «трясця»
трясу́н «пристрій для транспортування сипких тіл; член релігійної секти»
трясу́ха «лихоманка»
трясу́чий
трясу́чка
тря́сця
тряськи́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tǝrǝsaiti «тс.» авестійська
trёmp албанська
trem «лякаюся» албанська
трэ́сці білоруська
треса́ болгарська
třasć верхньолужицька
τρέμω «тремчу» грецька
τρέω «тремчу» (‹ *tresō) грецька
τρέσσαι грецька
trásati «тремтить» давньоіндійська
thrimman «стрибати, скакати» давньонижньонімецька
трясти давньоруська
*tremo- індоєвропейська
*tresō- індоєвропейська
*ter-/tr- «тремтіти, битися» індоєвропейська
tremo «тс.» латинська
trìmti «тремтіти від холоду» литовська
trémti «звалити» литовська
tśěsć нижньолужицька
trząść польська
trzęsię польська
tręsti праслов’янська
трясти́ російська
тре́сти сербохорватська
triast' словацька
trésti словенська
трѧсти старослов’янська
träm- «тремтіти» тохарська А
tremen «тремтіння» тохарська В
třásti (třasu) чеська
třesu (třasu) чеська
třasu чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України