ТРАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тра́тта «переказний вексель»
іт. tratta «тс.» пов’язане з trarre «тягнути; переводити на іншу особу», що зводиться до лат. traho «тягну»;
запозичення з італійської мови;
р. бр. тра́тта, п. ч. слц. trata, схв. тра́та, слн. tráta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трат
тра́та
«тс.»
тра́тка
«тс. Нед; договір купівлі-продажу землі на гербовому папері О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́тта | білоруська |
| tratta «тс.» | італійська |
| trarre «тягнути; переводити на іншу особу» | італійська |
| traho «тягну» | латинська |
| trata | польська |
| тра́тта | російська |
| тра́та | сербохорватська |
| trata | словацька |
| tráta | словенська |
| trata | чеська |
трач «пиляр; той, що розпилює колоди на дошки; [пристрій для розпилювання колод на дошки О]»
п. tracz «розпилювач, лісопильня» пов’язане з trzeć «терти»;
очевидно, запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трат
«тирса; обрізок шкіри»
тра́цький
«лісопильний»
трача́р
«трач»
трачи́на
«тирса»
трачи́ння
«тс.»
трачі́вня
«лісопильня»
тра́чка
«лісопильня; козли, на яких ріжуть дошки О; ручне розпилювання деревини на дошки Корз»
тра́чник
«трач»
трачува́ти
«розпилювати на дошки»
тротови́на
«тирса»
трочи́на
трощина́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tracz «розпилювач, лісопильня» | польська |
| trzeć «терти» | польська |
троти́нниця (зоол.)(у сполученнях [т. ивова] «червиця вербова, трач вербовий, Cossus ligniperda (Cossus cossus L.)»
назва комах-шкідників дерев, пов’язана з [трат] «тирса», [тротови́на, трочи́на] «тс.», трач (ент.) «пильщик»;
[т. каштанова] «трач каштановий, Cossus aesculi»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трат «тирса» | українська |
| тротови́на «тс.» | українська |
| трочи́на «тс.» | українська |
| трач «пильщик» (ент.) | українська |
тра́тити
недостатньо обґрунтоване пояснення псл. tratiti як результату контамінації traviti і ratiti (Machek ESJČ 649);
припускається можливість походження псл. trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) від іє. *ter- (*tr-), того самого, що і в псл. traviti «травити» або *terti «терти»;
споріднене з лит. trótinti, trótinu «дражнити; знущатися», [trúotas] «точильний камінь», лтс. truõts «точило», гот. us-þrōþjan «розучувати», двн. drāt (нвн. Draht) «дріт, нитка», дісл. þraðr (ісл. þráður) «тс.»;
псл. tratiti;
р. тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]», бр. тра́ціць, п. tracić, ч. tratiti «губити», слц. tratit’ «тс.», схв. тра̏тити «витрачати, втрачати», слн. trátiti, стсл. тратити, траѱѫ «знищувати, губити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трата
ви́трати
витра́тний
втра́та
втра́тний
затра́та
затра́тний
переви́трата
потра́та
«утрата»
розтра́та
розтра́тливий
розтра́тник
стра́та
страте́нець
«засуджений до смертної кари; [борець Нед]»
(заст.)
стра́тити
«втратити, згубити; позбавити життя; [втратити право на продовження гри Ме]»
стра́тище
«місце, де карають смертною карою»
стра́тка
«помилка у грі, втрата права на продовження гри»
стра́тниця
«тс.»
стра́ток
«смертна кара»
страч
«аборт»
страча́
«достроково народжена дитина»
стра́ча
«страта»
стра́че
«тс.»
страччу́к
«достроково народжена дитина; покинута дитина; чорт, який губить людей»
тра́та
тра́титися
«робити витрати; губитися, зникати; [жартувати, робити витівки] О»
трача́ти
«тратити»
утра́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́ціць | білоруська |
| us-þrōþjan «розучувати» | готська |
| drāt «дріт, нитка» (нвн. Draht) | давньоверхньонімецька |
| þraðr «тс.» (ісл. þráður) | давньоісландська |
| *ter- (*tr-) | індоєвропейська |
| *tr- | індоєвропейська |
| þráður | ісландська |
| truõts «точило» | латиська |
| trótinti | литовська |
| trótinu «дражнити; знущатися» | литовська |
| trúotas «точильний камінь» | литовська |
| Draht | нововерхньонімецька |
| tracić | польська |
| tratiti | праслов’янська |
| traviti | праслов’янська |
| ratiti | праслов’янська |
| trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) | праслов’янська |
| traviti «травити» | праслов’янська |
| *terti «терти» | праслов’янська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥sta | праслов’янська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥t-t-a | праслов’янська |
| tratiti | праслов’янська |
| тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]» | російська |
| тра̏тити «витрачати, втрачати» | сербохорватська |
| tratit' «тс.» | словацька |
| trátiti | словенська |
| тратити | старослов’янська |
| траѱѫ «знищувати, губити» | старослов’янська |
| tratiti «губити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України