ТРАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з англійської мови;

англ. track «трак», первісно «слід, шлях» походить від фр. ст. trac «слід коней; слід», очевидно, засвоєного з германських мов;

пор. гол. trekken «тягти», двн. drehhan «тс.»;

р. бр. болг. трак, схв. тра̑к «стрічка», тра̏ка «тс.», слн. trák «стрічка, вузька смужка; тасьма»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до теркота́ти, торготі́ти, торохті́ти, торо́чити;

р. то́ркать «стукати», бр. [тарката́ць] «теркотати», п. tarkotać «стукотіти» (про стукіт мотора, поїзда), ч. trkat «стукотіти», слц. trkotat’ «базікати», болг. тра́кам «стукати, цокати, клацати», м. трака «стукати, клацати; торохтіти», слн. tŕkati «тс.»;

псл. *torkъ «мотузка, зав’язка»;

споріднене з прус. tarkue «ремінь в упряжі», лтс. te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті», дінд. tarkúḥ «веретено», гр. ἄτραϰτος «тс.», лат. torquēre «крутити, вити», torques «ланцюг», двн. drāhsil «токар», нвн. drechseln «точити», алб. tjerr «пряду», ірл. torc «коса», кімр. torch «намисто», тох. A, B tsark «мучити»;

іє. *tork- «крутити, вити»;

псл. *torkъ зіставлялося також з *ter- «терти» (Holub–Kop. 388);

р. торока́ «ремені ззаду сідла», [тороко́] «тс.», [торо́ка] «облямівка, бахрома», [торо́чка] «стрічка для облямівки», бр. таро́кі «ремені ззаду сідла», др. торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло», п. trok, troki «ремінці, мотузки; пута, торочки», ч. trak, trák «лямка», tráky (заст.) «підтяжки, шлейки», слц. trak, traky «тс.», вл. trok «мотузка, линва», м. трака «стрічка», схв. тра̑к, тра̏ка «тс.»;