ТОРТ — ЕТИМОЛОГІЯ

торт (кондитерський виріб)

очевидно, через посередництво німецької мови (н. Torte) запозичено з італійської;
іт. torta «тс.» походить від лат. tortus «кручений, звивистий», пов’язаного з torquēre «повертати, крутити», спорідненим з гр. ἄτραϰτος «веретено», дінд. tarkúḥ «тс.», нвн. drechseln «точити»;
пор. др. търтъ (вид страви), пов’язане з лат. tortus «кручений»;
р. бр. торт, п. tort, ч. dort, слц. вл. нл. torta, болг. м. то́рта, схв. то̑рта, слн. tórta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

то́ртниця «тарілка для торта»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
торт білоруська
то́рта болгарська
torta верхньолужицька
ἄτραϰτος «веретено» грецька
tarkúḥ «тс.» давньоіндійська
търтъ (вид страви) давньоруська
torta «тс.» італійська
tortus «кручений, звивистий» латинська
torquēre «повертати, крутити» латинська
tortus «кручений» латинська
то́рта македонська
torta нижньолужицька
Torte німецька
drechseln «точити» нововерхньонімецька
tort польська
торт російська
то̑рта сербохорватська
torta словацька
tórta словенська
dort чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України