ТОРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
торт (кондитерський виріб)
очевидно, через посередництво німецької мови (н. Torte) запозичено з італійської;
іт. torta «тс.» походить від лат. tortus «кручений, звивистий», пов’язаного з torquēre «повертати, крутити», спорідненим з гр. ἄτραϰτος «веретено», дінд. tarkúḥ «тс.», нвн. drechseln «точити»;
пор. др. търтъ (вид страви), пов’язане з лат. tortus «кручений»;
р. бр. торт, п. tort, ч. dort, слц. вл. нл. torta, болг. м. то́рта, схв. то̑рта, слн. tórta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́ртниця
«тарілка для торта»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| торт | білоруська |
| то́рта | болгарська |
| torta | верхньолужицька |
| ἄτραϰτος «веретено» | грецька |
| tarkúḥ «тс.» | давньоіндійська |
| търтъ (вид страви) | давньоруська |
| torta «тс.» | італійська |
| tortus «кручений, звивистий» | латинська |
| torquēre «повертати, крутити» | латинська |
| tortus «кручений» | латинська |
| то́рта | македонська |
| torta | нижньолужицька |
| Torte | німецька |
| drechseln «точити» | нововерхньонімецька |
| tort | польська |
| торт | російська |
| то̑рта | сербохорватська |
| torta | словацька |
| tórta | словенська |
| dort | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України