ТОРОЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
торо́чити «говорити одне й те саме, повторювати щось багато разів; говорити нісенітниці, базікати»
звуконаслідувальне утворення, очевидно, пов’язане з торкота́ти (пор.);
р. торо́чить «говорити про що-небудь (багато разів)», бр. [таро́чыць] «везти з гуркотом», схв. торо̀кати «базікати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| таро́чыць «везти з гуркотом» | білоруська |
| торо́чить «говорити про що-небудь (багато разів)» | російська |
| торо̀кати «базікати» | сербохорватська |
| торкота́ти (пор.). | українська |
непоторо́чий «недотепний, дурнуватий, незграбний»
неясне;
можливо, пов’язане з торо́чити «повторяти одне й те саме, говорити дурниці, плести»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| торо́чити «повторяти одне й те саме, говорити дурниці, плести» | ? |
отро́ка «торба для корму, рептух»
не зовсім ясне, можливо, пов’язане з п. [otrok] «мотузка для обв’язування; мисливська сіть», утвореним з префікса о- та кореня trok-, якому відповідає укр. тороки́, торо́чи́ти;
р. [отро́чить] «відв’язати сіть»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| otrok «мотузка для обв’язування; мисливська сіть» | польська |
| отро́чить «відв’язати сіть» | російська |
| тороки́ | українська |
| о- | ? |
| торо́чи́ти | ? |
па́тороч «клопіт, турботи»
не зовсім ясне;
очевидно, утворене з префіксом па- від основи дієслова торо́чити (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́торочі
па́торош
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| торо́чити | українська |
тора́нити (у виразі [т. брехні] «розпускати брехні»)
неясне;
можливо, результат контамінації слів торо́чити і [тараба́нити] «теревенити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| торо́чити «теревенити» | українська |
| тараба́нити | українська |
торкота́ти «торохтіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до теркота́ти, торготі́ти, торохті́ти, торо́чити;
р. то́ркать «стукати», бр. [тарката́ць] «теркотати», п. tarkotać «стукотіти» (про стукіт мотора, поїзда), ч. trkat «стукотіти», слц. trkotat’ «базікати», болг. тра́кам «стукати, цокати, клацати», м. трака «стукати, клацати; торохтіти», слн. tŕkati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прито́ркувати
«поговорювати; натякати»
торкітли́вий
«балакливий»
торконі́ти
«теркотати»
(про крик жовни)
торкоті́ти
«тс.»
торкотли́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарката́ць «теркотати» | білоруська |
| тра́кам «стукати, цокати, клацати» | болгарська |
| трака «стукати, клацати; торохтіти» | македонська |
| tarkotać «стукотіти» (про стукіт мотора, поїзда) | польська |
| то́ркать «стукати» | російська |
| trkotat' «базікати» | словацька |
| tŕkati «тс.» | словенська |
| теркота́ти | українська |
| торготі́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
| торо́чити | українська |
| trkat «стукотіти» | чеська |
то́рок «бахрома; облямівка, кромка; [полотно з бахромою, яке кріпиться до навою]»
псл. *torkъ «мотузка, зав’язка»;
споріднене з прус. tarkue «ремінь в упряжі», лтс. te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті», дінд. tarkúḥ «веретено», гр. ἄτραϰτος «тс.», лат. torquēre «крутити, вити», torques «ланцюг», двн. drāhsil «токар», нвн. drechseln «точити», алб. tjerr «пряду», ірл. torc «коса», кімр. torch «намисто», тох. A, B tsark «мучити»;
іє. *tork- «крутити, вити»;
псл. *torkъ зіставлялося також з *ter- «терти» (Holub–Kop. 388);
р. торока́ «ремені ззаду сідла», [тороко́] «тс.», [торо́ка] «облямівка, бахрома», [торо́чка] «стрічка для облямівки», бр. таро́кі «ремені ззаду сідла», др. торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло», п. trok, troki «ремінці, мотузки; пута, торочки», ч. trak, trák «лямка», tráky (заст.) «підтяжки, шлейки», слц. trak, traky «тс.», вл. trok «мотузка, линва», м. трака «стрічка», схв. тра̑к, тра̏ка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заторочи́ти
оторо́чка
оторо́чувати
підторо́чений
поторо́чений
приторо́чувати
торо́ка
«бахрома Нед; ремені Пі»
тороканя
«плахта з чотирма тороками»
торока́стий
«з бахромою; обтріпаний по краях»
тороки́
«ремені ззаду сідла для прив’язування речей; бахрома»
торо́чини
«весільний обряд, за яким пришивають торочки до рушників»
торочи́ти
«висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки; облямовувати»
торочи́тися
«обтріпуватися по краях (про тканину); [снуватися (про нитки)]»
торо́чка
«бахрома, облямівка»
торочка́стий
торочки́
«бахрома; тороки»
торочкува́тий
«тс.»
торо́ччя
«бахрома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tjerr «пряду» | албанська |
| таро́кі «ремені ззаду сідла» | білоруська |
| trok «мотузка, линва» | верхньолужицька |
| ἄτραϰτος «тс.» | грецька |
| drāhsil «токар» | давньоверхньонімецька |
| tarkúḥ «веретено» | давньоіндійська |
| торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло» | давньоруська |
| *tork- «крутити, вити» | індоєвропейська |
| torc «коса» | ірландська |
| torch «намисто» | кімрська |
| torquēre «крутити, вити» | латинська |
| torques «ланцюг» | латинська |
| te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті» | латиська |
| трака «стрічка» | македонська |
| drechseln «точити» | нововерхньонімецька |
| trok «ремінці, мотузки; пута, торочки» | польська |
| troki «ремінці, мотузки; пута, торочки» | польська |
| *torkъ «мотузка, зав’язка» | праслов’янська |
| *torkъ «терти» | праслов’янська |
| *ter- | праслов’янська |
| tarkue «ремінь в упряжі» | прусська |
| торока́ «ремені ззаду сідла» | російська |
| тороко́ «тс.» | російська |
| торо́ка «облямівка, бахрома» | російська |
| тра̑к | сербохорватська |
| тра̏ка «тс.» | сербохорватська |
| trak «тс.» | словацька |
| traky «тс.» | словацька |
| tsark | тохарська А |
| tsark «мучити» | тохарська В |
| торо́чка «стрічка для облямівки» | українська |
| trak «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
| trák «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
| tráky «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
торо́пати «базікати, патякати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до торготі́ти, торкота́ти, торототі́ти, торохті́ти, торо́чити (пор.);
болг. тро́пам «стукати, тупотіти», тропо́тя «шуміти, тупотіти», тро́пот «тупіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торо́па́ло
«базіка, балакун»
торопа́та
«тс.»
торопа́тливий
«балакучий»
торопі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́пам «стукати, тупотіти» | болгарська |
| тропо́тя «шуміти, тупотіти» | болгарська |
| тро́пот «тупіт» | болгарська |
| торготі́ти | українська |
| торкота́ти | українська |
| торототі́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
| торо́чити (пор.). | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України