ТОРОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
торо́пати «бідувати, злидарювати»
псл. *torpiti «мучити; лякати» пов’язане чергуванням голосних з *tьr̥pěti «терпіти»;
бр. [тарапа́ты] «клопіт, турботи», п. trapić się «мучитися, терзатися; турбуватися», utrapienie «журба; клопіт, турбота», utrapieniec «нещасливець», ч. діал. слц. trampoty «клопіт, морока, труднощі», слн. trápiti «мучити, надокучати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торопа́та
«бідування, клопіт, важка праця»
торо́пити
«мучити, турбувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тарапа́ты «клопіт, турботи» | білоруська |
trapić się «мучитися, терзатися; турбуватися»«журба; клопіт, турбота»«нещасливець» | польська |
utrapienie «мучитися, терзатися; турбуватися»«журба; клопіт, турбота»«нещасливець» | польська |
utrapieniec «мучитися, терзатися; турбуватися»«журба; клопіт, турбота»«нещасливець» | польська |
*torpiti «мучити; лякати» | праслов’янська |
*t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
trampoty «клопіт, морока, труднощі» | словацька |
trápiti «мучити, надокучати» | словенська |
trampoty «клопіт, морока, труднощі» (діал.) | чеська |
торо́пати «базікати, патякати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до торготі́ти, торкота́ти, торототі́ти, торохті́ти, торо́чити (пор.);
болг. тро́пам «стукати, тупотіти», тропо́тя «шуміти, тупотіти», тро́пот «тупіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торо́па́ло
«базіка, балакун»
торопа́та
«тс.»
торопа́тливий
«балакучий»
торопі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тро́пам «стукати, тупотіти» | болгарська |
тропо́тя «шуміти, тупотіти» | болгарська |
тро́пот «тупіт» | болгарська |
торготі́ти | українська |
торкота́ти | українська |
торототі́ти | українська |
торохті́ти | українська |
торо́чити (пор.). | українська |
шуру́пати «тямити, розумітися (на чомусь)»
експресивне утворення, що виникло, можливо, як результат контамінації дієслів [шу́пити] «тямити, розумітися (на чомусь)» і [торо́пати] «базікати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́пити «тямити, розумітися (на чомусь)» | українська |
торо́пати «базікати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України