ТОРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

то́рки «тюркські племена, які кочували у південноруських степах у X--XIII ст.»

давнє запозичення з тюркських мов;
дтюрк. türk «тюрк», первісне значення «сила, влада»;
р. то́рки, бр. то́ркі, др. търци;
Фонетичні та словотвірні варіанти

торк
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́ркі білоруська
търци давньоруська
türk «тюрк» давньотюркська
то́рки російська

то́рка́ти

псл. *tъr̥kati «штовхати, ударяти»;
не зовсім ясне, очевидно, звуконаслідувальне, паралельне до лит. tùrkterėti «штовхнути»;
р. то́ркать «торгати; торкати», бр. тарка́ць «штовхати, смикати, тикати», то́ркаць «тс.», п. [torknąć] «штовхнути, вдарити», ч. trkati «штовхати, бити (зокрема, рогами)», слц. strkat’ «штовхати», вл. storkać, нл. starkaś «тс.», слн. tŕkati «стукати, штовхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дотирка́ти «доторкати»
дотиркну́тися
до́торк
недоти́ркливий «недоторкливий»
недото́рка
недоторка́льний «недоторканний»
недото́рканий
недоторка́нний
недото́ркливий
при́торк
прито́ркувати «поговорювати; натякати»
тиркну́ти «торкнути»
торк
то́ркало «жердина, до якої прив’язується виноградний кущ»
то́ркну́ти(ся)
то́ркнутий
торкону́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тарка́ць «штовхати, смикати, тикати» білоруська
то́ркаць «тс.» білоруська
storkać верхньолужицька
tùrkterėti «штовхнути» литовська
starkaś «тс.» нижньолужицька
torknąć «штовхнути, вдарити» польська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥kati «штовхати, ударяти» праслов’янська
то́ркать «торгати; торкати» російська
strkat' «штовхати» словацька
tŕkati «стукати, штовхати» словенська
trkati «штовхати, бити (зокрема, рогами)» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України