ТОРИГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *t^ъr̥gati «рвати, смикати», пов’язане чергуванням звуків з *t^ьr̥g- і, можливо, з *d^ьr̥g- «тс.»;

далі зіставляється з дінд. tṛṇéḍhi «роздроблений, розбитий», tṛḍháḥ «тс.»;

з лат. tergēre «терти, розтирати», гр. τρώγω «гризти, їсти», тох. А, В trásk «жувати, гризти» (Schuster-Šewc 1519), з лит. trū́kti «розриватися, тріскатися» (Skok III 499–500);

р. [торга́ть] «рвати, смикати, скубти», расторга́ть «розривати», бр. то́ргаць «шарпати», др. търгати «битися, тремтіти», п. targać «шарпати, смикати», ч. trhati, слц. trhat’ «тс.», вл. torhać «рвати, смикати», нл. tergaś «тс.», болг. тъ́ргам «смикати», тръ́гвам «іти, рушати; починати», м. трга «смикати, тягнути; рушати», схв. тр̏гати «рвати, смикати», слн. tŕgati «тс.», стсл. истръгати «розривати»;