ТОНІК — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Ton, фр. ton, англ. tone походять від лат. tonus «тон, звук», що зводиться до гр. τόνος «тонація, лад; наголос; натяг, напруження», пов’язаного з дієсловом τείνω «натягаю, напружую», спорідненим з дінд. tanoti «натягає, витягає», лат. tenere «тримати, досягати», укр. тене́то;

р. бр. болг. м. тон, п. вл. ton, ч. слц. слн. tón, схв. то̑н;