ТОМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

том «частина (окрема книжка) твору»

фр. tome «том» через посередництво лат. tomus «тс.» зводиться до гр. τόμος «частина, відрізок; том», пов’язаного з дієсловом τέμνω «ділю, ріжу»;
запозичення з французької мови;
р. бр. болг. м. том, п. tom, схв. то̏м, слн. tóm;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пото́мний
томи́ще
Етимологічні відповідники

Слово Мова
том білоруська
том болгарська
τόμος «частина, відрізок; том» грецька
τέμνω «ділю, ріжу» грецька
tomus «тс.» латинська
том македонська
tom польська
том російська
то̏м сербохорватська
tóm словенська
tome «том» французька

Тома́ (чоловіче ім’я)

п. Tomasz, ч. Tomáš та ін. через лат. Thomas зводяться до гр. Θωμάς, від якого походить і укр. Хома́ (Фома́) (див.);
запозичення із західнослов’янських мов;
бр. Тама́ш, болг. Тома́, Тома́ш, схв. Тома, Томаш, слн. Tomáž;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Тома (1432)
Тома́с
То́ма́ш
То́мко
Тому́ньо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Тама́ш білоруська
Тома́ болгарська
Тома́ш болгарська
Θωμάς грецька
Thomas латинська
Tomasz польська
Тома сербохорватська
Томаш сербохорватська
Tomáž словенська
Хома́ (Фома́) українська
Хома́ українська
Tomáš чеська

томи́ти «доводити до втоми; виснажувати; піддавати тривалому нагріванню»

псл. tomiti «мучити»;
споріднене з дінд. tamáyati «задушує, позбавляє повітря», tā́myati «непритомніє, слабне», лат. tēmulentus «п’яний», tēmētum «хмільний напій, вино», дірл. tām «хвороба; смерть», tamaim «покоюся», нвн. dämisch, dämlich «дурнуватий, очманілий»;
іє. *tom-/tem- «очманілий, приголомшений»;
р. томи́ть «змушувати мучитися; стомлювати; парити; нагрівати», бр. тамі́ць «тс.», др. томити «мучити, терзати, пригнічувати», болг. томи́телен, схв. то̀мити «притискати», слн. [tomljáti] «тинятися», стсл. томити «мучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вто́ма (уто́ма)
вто́млений (уто́млений)
вто́мливий (уто́мливий)
вто́млювати (уто́млювати)
втомля́ти (утомля́ти)
вто́мний (уто́мний)
невтомле́ний «невтомний»
невтомли́вий «тс.»
невто́мний
перевто́ма
перевто́млений
перето́ма
сто́ма
сто́млений
сто́мливий
томи́льний «призначений для томління» (тех.)
томи́льник «робітник, який займається томлінням чавуну, сталі»
томи́тель «мучитель, гнобитель»
томи́тельство «гноблення, насильство»
то́млений
томли́вий
томлю́щий «стомлюючий»
то́млячий
то́мний «млосний; [стомлений Нед]»
томні́щий «більше стомлений»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тамі́ць «тс.» білоруська
томи́телен болгарська
tamáyati «задушує, позбавляє повітря» давньоіндійська
tā́myati «непритомніє, слабне» давньоіндійська
tām «хвороба; смерть» давньоірландська
tamaim «покоюся» давньоірландська
томити «мучити, терзати, пригнічувати» давньоруська
*tom-/tem- «очманілий, приголомшений» індоєвропейська
tēmulentus «п’яний» латинська
tēmētum «хмільний напій, вино» латинська
dämisch нововерхньонімецька
dämlich «дурнуватий, очманілий» нововерхньонімецька
tomiti «мучити» праслов’янська
томи́ть «змушувати мучитися; стомлювати; парити; нагрівати» російська
то̀мити «притискати» сербохорватська
tomljáti «тинятися» словенська
томити «мучити» старослов’янська

тому́ (присл.)

псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тім
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таму́ білоруська
potom «потім» верхньолужицька
тому «після того» давньоруська
по тому «на тій підставі» давньоруська
по томь «після того» давньоруська
temu «тому» (ст.) польська
tomu (дав. в.) праслов’янська
po tomь праслов’янська
праслов’янська
потому́ російська
пото́м російська
по̀том сербохорватська
potom «потім» словацька
potém «тс.» словенська
potom «потім» чеська

Тама́ра (жіноче ім’я)

запозичення з гебрайської мови;
гебр. Tāmā́r, букв. «фінікова пальма»;
споріднене з ар. tāmāra «тс.»;
р. бр. болг. Тама́ра, ч. слц. Tamara, стсл. Тамара, Тамарь, Өамара;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Θама́ръ «долон(я)...» (1627)
Та́ма
То́ма
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tāmāra «тс.» арабська
Тама́ра білоруська
Тама́ра болгарська
Tāmā́r гебрайська
Тама́ра російська
Tamara словацька
Тамара старослов’янська
Тамарь старослов’янська
Өамара старослов’янська
Tamara чеська

тмій «тому, для того» (спол.)

очевидно, пов’язане з тому́;
характер зв’язку неясний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тому́ українська

Хома́ (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької мови;
гр. Θωμα̃ς «Фома» походить від гебр. tĕ’ōm «близнюк», спорідненого з арам. teōmā, ак. tu’amu, ta’umu, ар. tau’am «близнюк», які пов’язуються із семітською основою w-a-m «рахувати»;
р. Фома́, бр. Хама́, др. Фома, ч. Tomáš, слц. Tomaš, схв. Хома, слн. Tomaž, стсл. Фома;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́
Тома́
Тома́ш
Фома́
Фтома́
Хо́мка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tu'amu аккадська
tau'am «близнюк» арабська
t арамейська
Хама́ білоруська
tĕ'ōm «близнюк» гебрайська
Θωμα̃ς «Фома» грецька
Фома давньоруська
Фома́ російська
Хома сербохорватська
Tomaš словацька
Tomaž словенська
Фома старослов’янська
Tomáš чеська
ta'umu ?
w-a-m «рахувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України