ТОКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тік

псл. tokъ «утоптане для молотьби місце», букв. «місце бігу коней, за допомогою яких молотять», пов’язане чергуванням голосних з *tekti «бігти, текти»;
пор. лит. tα̃kas «стежка», лтс. taka, taks «тс.», ав. taka- «біг», перс. tak «тс.»;
р. бр. болг. ток, др. токъ, п. слц. діал. tok, стсл. токъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наті́к «земляна долівка в хаті»
передті́ччя «місце перед током»
переті́чок «тік»
переті́ччя «місце в клуні, де молотять»
тако́вня «приміщення для молотьби»
тічо́к «утоптане або вирівняне місце Г; місце, де стоять вулики ЛЧерк; місце, де ввечері збирається молодь Нед»
токови́й
точо́к «місце, де стоять вулики»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taka- «біг» авестійська
ток білоруська
ток болгарська
токъ давньоруська
taka латиська
taks «тс.» латиська
tα̃kas «стежка» литовська
tak «тс.» перська
tok польська
tokъ «утоптане для молотьби місце» праслов’янська
*tekti «бігти, текти» праслов’янська
ток російська
tok (діал.) словацька
токъ старослов’янська

тік «розтоплений жир»

пор. р. [ток] «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить», др. токъ «течія, джерело», ч. tok «течія; потік; річка, струмок», слц. tok «течія», нл. tok «річка», болг. ток «течія», м. ток, тек, схв. то̏к «тс.», слн. tók «потік, течія», стсл. токъ «тс.»;
пов’язане чергуванням голосних з текти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ток «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ток «течія» болгарська
токъ «течія, джерело» давньоруська
ток македонська
тек македонська
tok «річка» нижньолужицька
ток «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить» російська
то̏к «тс.» сербохорватська
tok «течія» словацька
tók «потік, течія» словенська
токъ «тс.» старослов’янська
текти́ українська
tok «течія; потік; річка, струмок» чеська

ток «жіночий головний убір»

запозичення з французької мови;
фр. toque «тс.» походить від іт. tocca, первісно «шовкова тканина», давнього запозичення з германських мов (пор. нвн. Tuch «тканина, хустка»);
виводиться також (Gamillscheg 854) від ісп. toc(c)a «чепець»;
р. заст. ток, п. tok, ч. toka, схв. тока «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

то́ка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
toc(c)a «чепець» іспанська
tocca італійська
Tuch «шовкова тканина» нововерхньонімецька
tok польська
ток (заст.) російська
тока «тс.» сербохорватська
toque «тс.» французька
toka чеська

ток «місце, куди завозять дерево, призначене для сплаву або на лісопильню»

очевидно, пов’язане з текти́ (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
текти́ українська

отокува́тися «стати стоянкою»

можливо, похідне утворення від тік, зближене в частині форм з основами [токма́] «рішення» або так;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отакува́тися «зупинитися для відпочинку»
утакови́тися «влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
уто́кмити «розташувати, примістити, вмістити»
уто́кмитися «розташуватися, приміститися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тік ?
токма́ «рішення» ?
так ?

смотоло́ка «нежить»

пов’язання з ч. [smоtlаka] «нечисте збіжжя», слц. [smаtlоka] «несмачна їжа, бурда» та ін. (Меркулова Этимология 1974, 71–72) помилкове;
результат видозміни деетимологізованої форми [смолото́ка] «тс.» ДзАтл II, що складається з основ слів [смо́лі] «соплі» і ток «потік»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smаtlоka «несмачна їжа, бурда» словацька
smоtlаka «нечисте збіжжя» чеська
смолото́ка «тс.» ?
смо́лі «соплі» ?
ток «потік» ?

токота́ти «розмірено і часто стукати»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до цо́кати, цокота́ти;
р. [то́кать] «стукати», [ток] (вигук, що передає стук), [ток-ток] «тс.», нл. tokotaś «постійно спотикатися, хитатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

то́кот «биття» (про серце)
токоті́ти «тс.»
токо́тниця «артерія; аорта»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tokotaś «постійно спотикатися, хитатися» нижньолужицька
то́кать «стукати» російська
ток (вигук, що передає стук) російська
ток-ток «тс.» російська
цо́кати українська
цокота́ти українська

токува́ти «особливим криком підкликати самок (про глухарів, тетеревів)»

загальноприйнятої етимології не має;
найімовірніше, є звуконаслідувальним утворенням (Mikl. EW 358; Machek ESJČ 646; Holub–Kop. 387);
розглядається також як похідне від р. ток «токовище», що пов’язується з текти́ (Брандт РФВ 25, 29–30; КЭСРЯ 444; Brückner 573);
р. токова́ть, бр. такава́ць, п. tokować, ч. tokati, tokovati, слц. tokat’, вл. tokać;
Фонетичні та словотвірні варіанти

токо́висько «тс.»
токо́вище «місце, де токують птахи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
такава́ць білоруська
tokać верхньолужицька
tokować польська
ток «токовище» російська
текти́ російська
токова́ть російська
tokat' словацька
tokati чеська
tokovati чеська

точо́к «товкучка, товчок» (заст.)

результат зближення товчо́к з точо́к (зменш. від тік);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товчо́к (зменш. від тік) українська
точо́к (зменш. від тік) українська
тік українська

тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»

іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тик
ток «жир зі смаженого сала; лій»
туков'ять «гладка опасиста людина»
тукови́тий «жирний»
ту́чи́ти «робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися «робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к «мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тук «розтоплений жир» білоруська
тук болгарська
tuk верхньолужицька
ðeоh «тс.» давньоанглійська
dioh «жир» давньоверхньонімецька
þjó «стегно» давньоісландська
тукъ «жир, сало» давньоруська
*tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» індоєвропейська
tàuks «жирний, вгодований» латиська
táukas «шматок сала; живіт» литовська
тук македонська
tuk нижньолужицька
tuk польська
tukъ «жир» праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
taukis «сало» прусська
тук «жир» російська
ту̏к сербохорватська
ту̑к «тс.» сербохорватська
tuk словацька
túčа «жир» словенська
тоучьнъ «гладкий, жирний» старослов’янська
tuk чеська

тюк «горище в хаті»

очевидно, діалектний відповідник слова тік1 (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тік українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України