ТОКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тік
псл. tokъ «утоптане для молотьби місце», букв. «місце бігу коней, за допомогою яких молотять», пов’язане чергуванням голосних з *tekti «бігти, текти»;
пор. лит. tα̃kas «стежка», лтс. taka, taks «тс.», ав. taka- «біг», перс. tak «тс.»;
р. бр. болг. ток, др. токъ, п. слц. діал. tok, стсл. токъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наті́к
«земляна долівка в хаті»
передті́ччя
«місце перед током»
переті́чок
«тік»
переті́ччя
«місце в клуні, де молотять»
тако́вня
«приміщення для молотьби»
тічо́к
«утоптане або вирівняне місце Г; місце, де стоять вулики ЛЧерк; місце, де ввечері збирається молодь Нед»
токови́й
точо́к
«місце, де стоять вулики»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
taka- «біг» | авестійська |
ток | білоруська |
ток | болгарська |
токъ | давньоруська |
taka | латиська |
taks «тс.» | латиська |
tα̃kas «стежка» | литовська |
tak «тс.» | перська |
tok | польська |
tokъ «утоптане для молотьби місце» | праслов’янська |
*tekti «бігти, текти» | праслов’янська |
ток | російська |
tok (діал.) | словацька |
токъ | старослов’янська |
тік «розтоплений жир»
пор. р. [ток] «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить», др. токъ «течія, джерело», ч. tok «течія; потік; річка, струмок», слц. tok «течія», нл. tok «річка», болг. ток «течія», м. ток, тек, схв. то̏к «тс.», слн. tók «потік, течія», стсл. токъ «тс.»;
пов’язане чергуванням голосних з текти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ток
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ток «течія» | болгарська |
токъ «течія, джерело» | давньоруська |
ток | македонська |
тек | македонська |
tok «річка» | нижньолужицька |
ток «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить» | російська |
то̏к «тс.» | сербохорватська |
tok «течія» | словацька |
tók «потік, течія» | словенська |
токъ «тс.» | старослов’янська |
текти́ | українська |
tok «течія; потік; річка, струмок» | чеська |
ток «жіночий головний убір»
запозичення з французької мови;
фр. toque «тс.» походить від іт. tocca, первісно «шовкова тканина», давнього запозичення з германських мов (пор. нвн. Tuch «тканина, хустка»);
виводиться також (Gamillscheg 854) від ісп. toc(c)a «чепець»;
р. заст. ток, п. tok, ч. toka, схв. тока «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
toc(c)a «чепець» | іспанська |
tocca | італійська |
Tuch «шовкова тканина» | нововерхньонімецька |
tok | польська |
ток (заст.) | російська |
тока «тс.» | сербохорватська |
toque «тс.» | французька |
toka | чеська |
ток «місце, куди завозять дерево, призначене для сплаву або на лісопильню»
очевидно, пов’язане з текти́ (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
текти́ | українська |
отокува́тися «стати стоянкою»
можливо, похідне утворення від тік, зближене в частині форм з основами [токма́] «рішення» або так;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отакува́тися
«зупинитися для відпочинку»
утакови́тися
«влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
уто́кмити
«розташувати, примістити, вмістити»
уто́кмитися
«розташуватися, приміститися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тік | ? |
токма́ «рішення» | ? |
так | ? |
смотоло́ка «нежить»
пов’язання з ч. [smоtlаka] «нечисте збіжжя», слц. [smаtlоka] «несмачна їжа, бурда» та ін. (Меркулова Этимология 1974, 71–72) помилкове;
результат видозміни деетимологізованої форми [смолото́ка] «тс.» ДзАтл II, що складається з основ слів [смо́лі] «соплі» і ток «потік»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
smаtlоka «несмачна їжа, бурда» | словацька |
smоtlаka «нечисте збіжжя» | чеська |
смолото́ка «тс.» | ? |
смо́лі «соплі» | ? |
ток «потік» | ? |
токота́ти «розмірено і часто стукати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до цо́кати, цокота́ти;
р. [то́кать] «стукати», [ток] (вигук, що передає стук), [ток-ток] «тс.», нл. tokotaś «постійно спотикатися, хитатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́кот
«биття»
(про серце)
токоті́ти
«тс.»
токо́тниця
«артерія; аорта»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tokotaś «постійно спотикатися, хитатися» | нижньолужицька |
то́кать «стукати» | російська |
ток (вигук, що передає стук) | російська |
ток-ток «тс.» | російська |
цо́кати | українська |
цокота́ти | українська |
токува́ти «особливим криком підкликати самок (про глухарів, тетеревів)»
загальноприйнятої етимології не має;
найімовірніше, є звуконаслідувальним утворенням (Mikl. EW 358; Machek ESJČ 646; Holub–Kop. 387);
розглядається також як похідне від р. ток «токовище», що пов’язується з текти́ (Брандт РФВ 25, 29–30; КЭСРЯ 444; Brückner 573);
р. токова́ть, бр. такава́ць, п. tokować, ч. tokati, tokovati, слц. tokat’, вл. tokać;
Фонетичні та словотвірні варіанти
токо́висько
«тс.»
токо́вище
«місце, де токують птахи»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
такава́ць | білоруська |
tokać | верхньолужицька |
tokować | польська |
ток «токовище» | російська |
текти́ | російська |
токова́ть | російська |
tokat' | словацька |
tokati | чеська |
tokovati | чеська |
точо́к «товкучка, товчок» (заст.)
результат зближення товчо́к з точо́к (зменш. від тік);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
товчо́к (зменш. від тік) | українська |
точо́к (зменш. від тік) | українська |
тік | українська |
тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»
іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тик
ток
«жир зі смаженого сала; лій»
туков'ять
«гладка опасиста людина»
тукови́тий
«жирний»
ту́чи́ти
«робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися
«робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к
«мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тук «розтоплений жир» | білоруська |
тук | болгарська |
tuk | верхньолужицька |
ðeоh «тс.» | давньоанглійська |
dioh «жир» | давньоверхньонімецька |
þjó «стегно» | давньоісландська |
тукъ «жир, сало» | давньоруська |
*tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» | індоєвропейська |
tàuks «жирний, вгодований» | латиська |
táukas «шматок сала; живіт» | литовська |
тук | македонська |
tuk | нижньолужицька |
tuk | польська |
tukъ «жир» | праслов’янська |
tyti «гладшати, набухати» | праслов’янська |
taukis «сало» | прусська |
тук «жир» | російська |
ту̏к | сербохорватська |
ту̑к «тс.» | сербохорватська |
tuk | словацька |
túčа «жир» | словенська |
тоучьнъ «гладкий, жирний» | старослов’янська |
tuk | чеська |
тюк «горище в хаті»
очевидно, діалектний відповідник слова тік1 (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тік | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України