ТЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
гни́да
псл. gnida ‹ балто-сл. *gninda;
споріднене з лтс. gnĩda, лит. glìnda (‹*gnìnda), ісл. норв. діал. gnit, дат. gnid, шв. gnet, нім.(тірольське) [gneis] «лупа»;
можливо, повʼязане з гни́ти (псл. gniti), пор. як семантичну паралель р. [тля] «гнила річ»: р. літ. тля «рослинна воша»;
допускалась також можливість первісного значення «щось розтерте, щось мале» (Persson Beitr. 94 – 96);
інші відповідники: двн. (h)niʒ, нвн. Niß, Nisse, дангл. hnitu (‹*knidā), алб. thëní (‹k’nidā), гр. κονίς (род. в. κονίδος), вірм. anic, лат. lēns (род. в. lendis);
р. болг. м. гни́да, бр. гні́да, п. нл. gnida, ч. слц. вл. hnida, полаб. gnaidåi (мн.), схв. гњȕда, слн. gnida;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гни́давець
«тс.»
гни́давий
гни́давка
«вид ґедзя, Bastrofilus equi (G. intestinalis (?)»
гни́дник
«вошивець»
гни́дя́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thëní (‹k’nidā) | албанська |
| гні́да | білоруська |
| гни́да | болгарська |
| hnida | верхньолужицька |
| anic | вірменська |
| κονίς (род. в. κονίδος) | грецька |
| hnitu (‹*knidā) | давньоанглійська |
| gnid | датська |
| gnit | ісландська |
| lēns (род. в. lendis) | латинська |
| gnĩda | латиська |
| glìnda (‹*gnìnda) | литовська |
| гни́да | македонська |
| gnida | нижньолужицька |
| Niß | нововерхньонімецька |
| gnit | норвезька |
| gnaidåi (мн.) | полабська |
| gnida | польська |
| gnida | праслов’янська |
| тля «гнила річ» | російська |
| тля «рослинна воша» | російська |
| гни́да | російська |
| гњȕда | сербохорватська |
| hnida | словацька |
| gnida | словенська |
| hnida | чеська |
| gnet | шведська |
| *gninda | ? |
| gnit | ? |
| gneis «лупа» | ? |
| гни́ти (псл. gniti) | ? |
| як | ? |
| тля «рослинна воша» | ? |
| значення «щось розтерте, щось мале» | ? |
| Nisse | ? |
тли́ти «швидко і жадібно їсти, поглинати»
псл. tьliti, пов’язане з tьlěti «тліти»;
викликають сумнів зіставлення тля з гр. τĩλος «рідкі екскременти», τĩλάω «страждаю поносом», лтс. tĩrelis «болото», лит. týras «болото; чистий», tỹrė «каша» (Persson Beitr. 462–463; Hofmann 366, 462; Walde–Hofm. II 683);
р. [тлить] «губити, знищувати», тля, бр. тля, др. тьлити «псувати, пожирати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́тлий
«ненаситний»
нена́тля
«ненаситність, зажерливість; ненаситний»
нетле́нний
«завжди голодний»
не́тля
«ненажерлива, завжди голодна істота; міль, маленький метелик»
тлань
«ненажера»
(про тварин)
тлить
«відгодовувати, тучити»
тлі́я
«тля»
тля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тля | білоруська |
| τĩλος «рідкі екскременти» | грецька |
| τĩλάω «страждаю поносом» | грецька |
| тьлити «псувати, пожирати» | давньоруська |
| tĩrelis «болото» | латиська |
| týras «болото; чистий» | литовська |
| tỹrė «каша» | литовська |
| tьliti | праслов’янська |
| tьlěti «тліти» | праслов’янська |
| тлить «губити, знищувати» | російська |
| тля | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України