ТЛУМ — ЕТИМОЛОГІЯ

тлум «натовп, юрба»

запозичення з польської мови, п. tłum, як і ч. tlum (з п.) «тс.», розвинулося з псл. *tъl̥pmъ, пов’язаного з *tъl̥pa «натовп»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tłum польська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥pmъ праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥pa «натовп» праслов’янська
tlum «тс.»п.) чеська

тлу́ми́ти «знищувати, нівечити; заглушати; бити, лупцювати СУМ, Нед, [поїдати Нед]»

запозичення з польської мови;
п. tłumić «придушувати, заглушати, стримувати» відповідає укр. [то́вмити (щось у собі)] «критися зі своїм горем або болем»;
бр. тлумі́ць «морочити голову», [«псувати (посів); жартувати, говорити дурниці»], п. tłumić «придушувати, глушити, гамувати, поборювати, стримувати; товктися, битися», ст. tłomić «тс.», ч. tlumit «приглушувати, стримувати, зм’якшувати», слц. tlmit’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́тлумити «вигнати, виселити»
натлу́митись «набігатися, натомитися Мо; находитися ЛЧерк»
притлуми́ти
притлу́млений
притлу́млювати
притлумля́ти
тломи́ти «знищувати, поїдати»
тлум «витівка, пустощі, знущання, навмисне псування»
тлу́митися «пустувати; боротися»
тлу́мка «затуманення зору або свідомості»
тлумли́вий «заглушений, глухий»
тлумо́виско «майданчик для дитячих ігор»
тулума́нити(ся) «товкти(ся), вовтузити(ся)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тлумі́ць «морочити голову» білоруська
tłumić «придушувати, заглушати, стримувати» польська
tłumić «придушувати, глушити, гамувати, поборювати, стримувати; товктися, битися» польська
tłomić «тс.» (ст.) польська
tlmit' «тс.» словацька
то́вмити «критися зі своїм горем або болем» (щось у собі)] українська
tlumit «приглушувати, стримувати, зм’якшувати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України