ТИРС — ЕТИМОЛОГІЯ

ти́рса (з деревини)

очевидно, пов’язане з те́рти;
пор. [ти́рша] «з’їди», [те́ршить] «костриця»;
р. ты́рса́ «тирса (з піском)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ты́рса́ «тирса (з піском)» російська
те́рти українська
ти́рша «з’їди» українська
те́ршить «костриця» українська

ти́рса «ковила волосиста, Stipa capillata L.; [ковила пірчаста, Stipa pennata L. ВеНЗн; осока, Carex L. Маk; торф ВеНЗн]» (бот.)

очевидно, пов’язане з [ди́рза] «стоколос», запозиченим з литовської мови (Лаучюте 12; Smułkowa LP 14, 64);
р. ты́рса «волосиста ковила», п. tyrsa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тирси́на (вид рослини)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tyrsa «тс.» польська
ты́рса «волосиста ковила» російська
ди́рза «стоколос» українська

патерса́ч «ошкребки, покидьки»

очевидно, пов’язане з ти́рса (від пиляння дерева);
Фонетичні та словотвірні варіанти

патерса́че «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́рса (від пиляння дерева) українська

пи́рса «дерев’яна тирса»

не цілком прозоре;
можливо, результат контамінації форм ти́рса і пи́рскати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́рса українська
пи́рскати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України