ТИРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ти́рка «птах з обтріпаним пір’ям»
очевидно, пов’язане з тирча́ти «стирчати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти́ркавий
«(про птаха) з обтріпаним пір’ям; (про дерево, лозу тощо) з гілками, що стирчать в усі боки; [нікчемний, гидкий, жалюгідний Чаб]»
тирка́тий
«тиркавий; [забійкуватий] Пі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тирча́ти «стирчати» | українська |
та́рка «кличка строкатого собаки ВеЛ; пляма Нед»
запозичення з угорської мови;
уг. tarka «строкатий, рябий» виникло зі ст. tar «тс.», очевидно, тюркського походження;
пор. дтюрк. tartyl «строкатий», каз. тарлан «білий плямистий (кінь)», споріднене з монг. tarlan «строкатий»;
слц. tarkavý «строкатий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тарка́ни́стий
«таркатий»
тарка́ня
тарка́стий
тарка́тий
тарка́ч
«білий плямистий кінь»
та́рко́
«кличка строкатого собаки Г, Шейк, Нед; назва барана Доп. УжДУ 4»
тарку́ша
«назва вівці»
тарош
«кличка строкатого собаки»
тарч
«строкатий, різномастий віл»
та́рча
«віл червоно-білої масті; кличка теляти»
тарча́стий
тарчуля
«назва строкатої корови»
те́рка
«рябий від віспи»
терка́тий
«тс.»
терко́
«назва барана»
ти́рка
«пляма»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tartyl «строкатий» | давньотюркська |
| тарлан «білий плямистий (кінь)» | казахська |
| tarlan «строкатий» | монгольська |
| tarkavý «строкатий» | словацька |
| tarka «строкатий, рябий» | угорська |
| tar «тс.» (ст.) | угорська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України