ТИРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
тире́
запозичення з французької мови;
фр. tiret «тире» пов’язане з tirer «тягти», що виникло з нар.-лат. *tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.») неясного походження;
р. болг. м. тире́, п. tiret, ч. tiré, tiret, слц. tiré;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тире́ | болгарська |
| tirar | іспанська |
| tirare | італійська |
| тире́ | македонська |
| *tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.») | народнолатинська |
| tiret | польська |
| tirar | португальська |
| тире́ | російська |
| tiré | словацька |
| tiret «тире» | французька |
| tirer «тягти» | французька |
| tiré | чеська |
| tiret | чеська |
тир «приміщення для стрільби в ціль»
запозичення з французької мови;
фр. tir «стріляння, постріл; тир» пов’язане з дієсловом tirer «тягти; стріляти», що виникло з нар.-лат. *tirare «тс.» (пор. іт. tіrаrе, ісп., порт. tirar) неясного походження;
р. тир, бр. цір;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цір | білоруська |
| tirar | іспанська |
| tіrаrе | італійська |
| *tirare «тс.» (пор. іт. tіrаrе, ісп., порт. tirar) | народнолатинська |
| tirar | португальська |
| тир | російська |
| tir «стріляння, постріл; тир» | французька |
| tirer «тягти; стріляти» | французька |
тир «гусениця молочаю, Eruca euphorbiae»
неясне;
можливо, виникло з [ти́ртир] «вид гусениці, яка шкодить винограду» (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ти́ртир «вид гусениці, яка шкодить винограду» (пор.) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України