ТИРВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ти́рло «місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою; лігво, кубло звірів; місце, де птахи токують або збираються для відпочинку, на ніч; [безладдя Л]»
запозичення з румунської мови;
рум. tîrlă «загін для овець» походить з південнослов’янських мов;
схв. тр́ло «загін, загорода, обора; місце зимівлі худоби», болг. [тр́ло] «літній загін для овець», пов’язані з псл. *tьr̥ti «терти», укр. те́рти;
помилковим є припущення Корша (Bull. de l’Acad. d. Sc. Pbourg 1907, 768) про тюркське походження цього слова (тат. ног. tyrlau̯);
р. ты́рло «місце стоянки худоби під час спеки і вночі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отерли́ти
«влаштувати нічліг для худоби»
(худо́бу)] Ж
те́рло
«пасовище»
ти́рва
«токування Г; місце, де глухарі токують Шух»
ти́рво
«токовище; місце, де птахи збираються для відпочинку, на ніч»
тирлува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тр́ло «літній загін для овець» | болгарська |
| tyrlau̯ | ногайська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥ti «терти» | праслов’янська |
| ты́рло «місце стоянки худоби під час спеки і вночі» | російська |
| tîrlă «загін для овець» | румунська |
| тр́ло «загін, загорода, обора; місце зимівлі худоби» | сербохорватська |
| tyrlau̯ | татарська |
| те́рти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України