ТИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
тил
семантичний розвиток псл. tylъ, очевидно, був таким: «потовщення, набухлість» – «потовщення на шиї, холка» – «потилиця» – «задня частина чогось» – «задня частина війська»;
псл. tylъ, пов’язане, очевидно, з tyti «гладшати, набухати», *tъl̥stъ «товстий»;
споріднене з прус. tūlan «багато», лит. tū́las «багато хто, не один», кімр. twl «кругле підвищення», нвн. бав. [Doll-fuss] «товста, розпухла нога», тирольським doll «товстий», алб. tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш», гр. τύλος «мозоль; шип; ´уля», τύλη, τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка»;
р. бр. тыл «тил», др. тылъ «потилиця; тил, задня частина війська», п. tył «задня частина, тил, спина», ч. týl «потилиця; тил», слц. tylo «тс.», вл. tył «потилиця», нл. tył, tyło, полаб. tål «тс.», болг. м. тил «потилиця; тил», слн. [tȋl] «потилиця», с.-цсл. тылъ «потилиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запоти́личник
зати́лля
зати́лок
«потилиця; [затилля Me]»
зати́льний
зати́льник
позати́ллю
«ззаду; позаду»
поти́лє
«спина»
поти́лиця
поти́личний
поти́личник
поти́лишник
«потиличник»
поти́лочний
потиля́ка
(збільшувальна форма від поти́лиця)
тила́тий
«товстозадий»
ти́лє
«тупе ребро ножа, ножиць, протилежне лезу»
тилі́й
«тс.»
тило́
«задня частина чогось, тил; хребет, спина»
тилови́к
ти́ло́к
«задня частина взуття, задник»
ти́льний
тильчастий
«масивний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш» | албанська |
Doll-fuss «товста, розпухла нога» | баварський |
тыл «тил» | білоруська |
тил «потилиця; тил» | болгарська |
tył «потилиця» | верхньолужицька |
τύλος «мозоль; шип; ´уля» | грецька |
τύλη | грецька |
τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка» | грецька |
тылъ «потилиця; тил, задня частина війська» | давньоруська |
twl «кругле підвищення» | кімрська |
tū́las «багато хто, не один» | литовська |
тил «потилиця; тил» | македонська |
tył | нижньолужицька |
tyło | нижньолужицька |
Doll-fuss «товста, розпухла нога» | нововерхньонімецька |
tål «тс.» | полабська |
tył «задня частина, тил, спина» | польська |
tylъ | праслов’янська |
tylъ | праслов’янська |
tyti «гладшати, набухати» | праслов’янська |
*t<SUP>ъ</SUP>l̥stъ «товстий» | праслов’янська |
tūlan «багато» | прусська |
тыл «тил» | російська |
тылъ «потилиця» | сербо-церковнослов’янська |
tylo «тс.» | словацька |
tȋl «потилиця» | словенська |
týl «потилиця; тил» | чеська |
doll «товстий» | ? |
зате́льник «передня частина кузова»
неясне;
можливо, похідне від тил, тобто «частина кузова за тилом запряженої худоби»;
пор. [те́льний] «тильний»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тил | ? |
одтамтиле «звідти»
складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
-туль (пор. відта́м і відті́ль) | білоруська |
оттамтуль | білоруська |
-толе | російська |
од | ? |
там | ? |
тиле | ? |
-тіль | ? |
тюль «прозора сітчаста тканина»
запозичення з французької мови;
фр. tulle «тюль» походить від назви французького міста Тюлль (Tulle), де виготовляли цю тканину;
р. тюль, бр. цюль, п. tiul, ч. слц. tyl, болг. тюл, схв. тил, слн. tíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тюльо́вий
«зроблений з тюлю; дуже пористий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цюль | білоруська |
тюл | болгарська |
tiul | польська |
тюль | російська |
тил | сербохорватська |
tyl | словацька |
tíl | словенська |
tulle «тюль» | французька |
tyl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України