ТИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тил

семантичний розвиток псл. tylъ, очевидно, був таким: «потовщення, набухлість» – «потовщення на шиї, холка» – «потилиця» – «задня частина чогось» – «задня частина війська»;
псл. tylъ, пов’язане, очевидно, з tyti «гладшати, набухати», *tъl̥stъ «товстий»;
споріднене з прус. tūlan «багато», лит. tū́las «багато хто, не один», кімр. twl «кругле підвищення», нвн. бав. [Doll-fuss] «товста, розпухла нога», тирольським doll «товстий», алб. tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш», гр. τύλος «мозоль; шип; ´уля», τύλη, τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка»;
р. бр. тыл «тил», др. тылъ «потилиця; тил, задня частина війська», п. tył «задня частина, тил, спина», ч. týl «потилиця; тил», слц. tylo «тс.», вл. tył «потилиця», нл. tył, tyło, полаб. tål «тс.», болг. м. тил «потилиця; тил», слн. [tȋl] «потилиця», с.-цсл. тылъ «потилиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запоти́личник
зати́лля
зати́лок «потилиця; [затилля Me]»
зати́льний
зати́льник
позати́ллю «ззаду; позаду»
поти́лє «спина»
поти́лиця
поти́личний
поти́личник
поти́лишник «потиличник»
поти́лочний
потиля́ка (збільшувальна форма від поти́лиця)
тила́тий «товстозадий»
ти́лє «тупе ребро ножа, ножиць, протилежне лезу»
тилі́й «тс.»
тило́ «задня частина чогось, тил; хребет, спина»
тилови́к
ти́ло́к «задня частина взуття, задник»
ти́льний
тильчастий «масивний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш» албанська
Doll-fuss «товста, розпухла нога» баварський
тыл «тил» білоруська
тил «потилиця; тил» болгарська
tył «потилиця» верхньолужицька
τύλος «мозоль; шип; ´уля» грецька
τύλη грецька
τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка» грецька
тылъ «потилиця; тил, задня частина війська» давньоруська
twl «кругле підвищення» кімрська
tū́las «багато хто, не один» литовська
тил «потилиця; тил» македонська
tył нижньолужицька
tyło нижньолужицька
Doll-fuss «товста, розпухла нога» нововерхньонімецька
tål «тс.» полабська
tył «задня частина, тил, спина» польська
tylъ праслов’янська
tylъ праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥stъ «товстий» праслов’янська
tūlan «багато» прусська
тыл «тил» російська
тылъ «потилиця» сербо-церковнослов’янська
tylo «тс.» словацька
tȋl «потилиця» словенська
týl «потилиця; тил» чеська
doll «товстий» ?

зате́льник «передня частина кузова»

неясне;
можливо, похідне від тил, тобто «частина кузова за тилом запряженої худоби»;
пор. [те́льний] «тильний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тил ?

одтамтиле «звідти»

складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-туль (пор. відта́м і відті́ль) білоруська
оттамтуль білоруська
-толе російська
од ?
там ?
тиле ?
-тіль ?

тюль «прозора сітчаста тканина»

запозичення з французької мови;
фр. tulle «тюль» походить від назви французького міста Тюлль (Tulle), де виготовляли цю тканину;
р. тюль, бр. цюль, п. tiul, ч. слц. tyl, болг. тюл, схв. тил, слн. tíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тюльо́вий «зроблений з тюлю; дуже пористий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цюль білоруська
тюл болгарська
tiul польська
тюль російська
тил сербохорватська
tyl словацька
tíl словенська
tulle «тюль» французька
tyl чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України