ТИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

тил

семантичний розвиток псл. tylъ, очевидно, був таким: «потовщення, набухлість» – «потовщення на шиї, холка» – «потилиця» – «задня частина чогось» – «задня частина війська»;
псл. tylъ, пов’язане, очевидно, з tyti «гладшати, набухати», *tъl̥stъ «товстий»;
споріднене з прус. tūlan «багато», лит. tū́las «багато хто, не один», кімр. twl «кругле підвищення», нвн. бав. [Doll-fuss] «товста, розпухла нога», тирольським doll «товстий», алб. tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш», гр. τύλος «мозоль; шип; ´уля», τύλη, τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка»;
р. бр. тыл «тил», др. тылъ «потилиця; тил, задня частина війська», п. tył «задня частина, тил, спина», ч. týl «потилиця; тил», слц. tylo «тс.», вл. tył «потилиця», нл. tył, tyło, полаб. tål «тс.», болг. м. тил «потилиця; тил», слн. [tȋl] «потилиця», с.-цсл. тылъ «потилиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запоти́личник
зати́лля
зати́лок «потилиця; [затилля Me]»
зати́льний
зати́льник
позати́ллю «ззаду; позаду»
поти́лє «спина»
поти́лиця
поти́личний
поти́личник
поти́лишник «потиличник»
поти́лочний
потиля́ка (збільшувальна форма від поти́лиця)
тила́тий «товстозадий»
ти́лє «тупе ребро ножа, ножиць, протилежне лезу»
тилі́й «тс.»
тило́ «задня частина чогось, тил; хребет, спина»
тилови́к
ти́ло́к «задня частина взуття, задник»
ти́льний
тильчастий «масивний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tul «шматок м’яса без кістки, литка, хлібний м’якуш» албанська
Doll-fuss «товста, розпухла нога» баварський
тыл «тил» білоруська
тил «потилиця; тил» болгарська
tył «потилиця» верхньолужицька
τύλος «мозоль; шип; ´уля» грецька
τύλη грецька
τū́λη «мозолиста спина; м’яка підкладка, подушка» грецька
тылъ «потилиця; тил, задня частина війська» давньоруська
twl «кругле підвищення» кімрська
tū́las «багато хто, не один» литовська
тил «потилиця; тил» македонська
tył нижньолужицька
tyło нижньолужицька
Doll-fuss «товста, розпухла нога» нововерхньонімецька
tål «тс.» полабська
tył «задня частина, тил, спина» польська
tylъ праслов’янська
tylъ праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥stъ «товстий» праслов’янська
tūlan «багато» прусська
тыл «тил» російська
тылъ «потилиця» сербо-церковнослов’янська
tylo «тс.» словацька
tȋl «потилиця» словенська
týl «потилиця; тил» чеська
doll «товстий» ?

зате́льник «передня частина кузова»

неясне;
можливо, похідне від тил, тобто «частина кузова за тилом запряженої худоби»;
пор. [те́льний] «тильний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тил ?

тюль «прозора сітчаста тканина»

фр. tulle «тюль» походить від назви французького міста Тюлль (Tulle), де виготовляли цю тканину;
запозичення з французької мови;
р. тюль, бр. цюль, п. tiul, ч. слц. tyl, болг. тюл, схв. тил, слн. tíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тюльо́вий «зроблений з тюлю; дуже пористий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цюль білоруська
тюл болгарська
tiul польська
тюль російська
тил сербохорватська
tyl словацька
tíl словенська
tulle «тюль» французька
tyl чеська

одтамтиле «звідти»

складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-туль (пор. відта́м і відті́ль) білоруська
оттамтуль білоруська
-толе російська
од ?
там ?
тиле ?
-тіль ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України