ТИКАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ти
псл. ty;
споріднене з лит. tù «ти», лтс. tu, прус. tou, tu, гот. þū˘, двн. dū˘, вірм. du, дірл. tú, алб. ti (*tū), лат. tū, гр. σύ, дор. τύ дперс. tuvam, ав. tū, tvēm, дінд. tvám, tuvam, тох. A tu; іє. *tū˘ «тс.». – Фасмер IV 130; Черных ІI 274–275; Горяев 381; Brückner 587; Machek ESJČ 663; Holub–Kop. 398; Schuster-Šewc 1566; Младенов 633; Skok III 466; ESSJ Sl. gr. II 704–706; Trautmann 331–332; Mühl.–Endz. IV 254–255; Kluge–Mitzka 145; Brugmann Grundriss II 2, 383–384; Demonstrativpron. 30–32; Walde–Hofm. II 712; Frisk II 817; Uhlenbeck 113, 118; Pokorny 1097–1098. – Пор. тебе́;
р. бр. др. ты, п. ч. слц. вл. нл. ty, полаб. tåi, болг. м. ти, схв. ти̑, слн. tí, стсл. ты;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти
«тобі»
ти́кало
«той, хто говорить на ти»
ти́кати
«звертатися на ти»
ти́катися
тя
«тебе»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tū | авестійська |
tvēm | авестійська |
ti (*tū) | албанська |
*tū | албанська |
ты | білоруська |
ти | болгарська |
ty | верхньолужицька |
du | вірменська |
þū˘ | готська |
σύ | грецька |
dū˘ | давньоверхньонімецька |
tvám | давньоіндійська |
tuvam | давньоіндійська |
tú | давньоірландська |
tuvam | давньоперська |
ты | давньоруська |
τύ | дорійський |
*tū˘ | індоєвропейська |
tū | латинська |
tu | латиська |
tù «ти» | литовська |
ти | македонська |
ty | нижньолужицька |
tåi | полабська |
ty | польська |
ty | праслов’янська |
tou | прусська |
tu | прусська |
ты | російська |
ти̑ | сербохорватська |
ty | словацька |
tí | словенська |
ты | старослов’янська |
tu | тохарська А |
ty | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України