ТЕРПІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
терпі́ти
викликає сумнів зіставлення псл. *tьr̥pěti «терпіти» з нвн. darben «терпіти нужду, бідувати» (Machek ESJČ 653);
псл. *tьr̥pěti «терпіти» (первісне значення «залишатися затерплим») пов’язане з *tьr̥pti, tьr̥pnǫti «терпнути»;
р. терпе́ть «терпіти», бр. цярпе́ць, др. тьрпѣти, п. cierpieć, ч. trpět, слц. trpiet’, вл. ćеrpjeć, нл. śerṕeś, болг. търпя́, м. трпи, схв. тр́пети, слн. trpéti, стсл. трьпѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́терп
«терпіння»
знетерпели́витися
«втратити терпіння»
знетерпли́вити
«позбавити терпіння»
невитерпи́мий
неви́терпний
«тс.»
нестерпу́ча
«нестерпна досада»
нестерпу́чий
нетерпели́витися
нетерпі́й
«нетерпіння»
нетерпу́чий
«нестерпний»
потерпа́ти
потерпліня
«терпіння»
сте́рпний
терпезли́вий
«терпеливий»
терпели́вець
«мученик»
терпели́вий
терпе́н
«який перетерпів»
терпе́нний
«терплячий»
терпе́ць
терпи́ло
«терпець»
терпі́жка
«тс.»
терпі́ння
терпли́вий
терпління
«терпіння»
терпля́чий
терпля́чка
терплячки́й
терпу́чий
«тс.»
терпя́чий
терпя́чка
«терпіння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цярпе́ць | білоруська |
| търпя́ | болгарська |
| ćеrpjeć | верхньолужицька |
| тьрпѣти | давньоруська |
| трпи | македонська |
| śerṕeś | нижньолужицька |
| darben «терпіти нужду, бідувати» | нововерхньонімецька |
| cierpieć | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» (первісне значення «залишатися затерплим») | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pti | праслов’янська |
| t<SUP>ь</SUP>r̥pnǫti «терпнути» | праслов’янська |
| терпе́ть «терпіти» | російська |
| тр́пети | сербохорватська |
| trpiet' | словацька |
| trpéti | словенська |
| трьпѣти «тс.» | старослов’янська |
| trpět | чеська |
терпи́біда «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ слів терпі́ти та біда́;
назва зумовлена дією рослини на шкіру, зокрема, при лікуванні пропасниці (свіжу траву товчуть і прикладають до руки, поки не утвориться пухир);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терпі́ти | українська |
| біда́ | українська |
терпи́гузка «шипшина собача, Rasa canina L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що плід шипшини після його споживання викликає свербіння через волосистість насінин;
складне слово, утворене з основ слів терпі́ти і гу́зка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терпи́гузки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терпі́ти | українська |
| гу́зка | українська |
те́рпти «терпнути»
псл. *tьr̥pti, *tьr̥pnǫti «терпнути»;
споріднене з лит. tir̃pti, лтс. tìrpt «тс.», лат. tоrpeо, -ēre «бути в заціпенінні, бути закляклим, бути затерплим», torpidus «оціпенілий, приголомшений; остовпілий», можливо, також з дісл. þjarfr «слабкий, млявий, несмачний», перс. turuš «кислий»;
недостатньо переконливе зіставлення (Мартынов Сл. и. ие. аккомод. 74–75) з лит. kir̃pti «ставати кислим»;
р. те́рпнуть «терпнути», бр. [це́рпнуць], п. cierpnąć, ч. trnout, слц. tŕpnut’ «тс.», вл. sćeŕpnyć «стерпнути», нл. sćerpnuś «тс.», болг. тръ́пна «тремтіти», м. трпне «терпнути», схв. тр́нути «тс.», слн. otŕpniti «отерпнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затерпа́ти
зате́рплий
оте́рплий
потерпа́ти
сте́рплий
те́рпіти
«терпнути»
терпка́вий
«терпкуватий»
терпки́й
терпко́ва́тий
«тс.»
терпкува́тий
те́рпнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́рпнуць | білоруська |
| тръ́пна «тремтіти» | болгарська |
| sćeŕpnyć «стерпнути» | верхньолужицька |
| þjarfr «слабкий, млявий, несмачний» | давньоісландська |
| tоrpeо | латинська |
| torpēre «бути в заціпенінні, бути закляклим, бути затерплим» | латинська |
| torpidus «оціпенілий, приголомшений; остовпілий» | латинська |
| tìrpt «тс.» | латиська |
| tir̃pti | литовська |
| kir̃pti «ставати кислим» | литовська |
| трпне «терпнути» | македонська |
| sćerpnuś «тс.» | нижньолужицька |
| turuš «кислий» | перська |
| cierpnąć | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pti | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pnǫti «терпнути» | праслов’янська |
| те́рпнуть «терпнути» | російська |
| тр́нути «тс.» | сербохорватська |
| tŕpnut' «тс.» | словацька |
| otŕpniti «отерпнути» | словенська |
| trnout | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України