ТЕРКОТЛИВА — ЕТИМОЛОГІЯ
теркота́ти «торохтіти; видавати часті різкі звуки (про птахів); цвіркотати (про комах); [лаяти; молоти язиком, ляпати О]»
звуконаслідувальні утворення, паралельні до торкота́ти, торкоті́ти, теремкоті́ти, торохті́ти;
пор. лит. tarkšėˊti «тріщати, гриміти»;
п. terkotać «торохтіти», слц. trkotat’ «тс.», слн. tŕkati «стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терешкота́ти
«молоти язиком, ляпати»
теркоті́ти
теркотли́вий
тиркота́йло
«тріскачка»
тиркота́ти
«теркотати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tarkšėˊti «тріщати, гриміти» | литовська |
| terkotać «торохтіти» | польська |
| trkotat' «тс.» | словацька |
| tŕkati «стукати» | словенська |
| торкота́ти | українська |
| торкоті́ти | українська |
| теремкоті́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України