ТЕМКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
те́мний
псл. tьmьnъ «темний», похідне від tьma «тьма, відсутність світла»;
пор. ірл. temen «темний»;
р. тёмный, бр. цëмны, др. тьмьнъ, тьмьныи, п. ciemny, ч. слц. temný, вл. ćěmny, нл. śamny, болг. тъ́мен, м. темен, схв. та́ман, слн. temèn, стсл. тьмьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вте́мну
зате́мна
«у темряві, в потемках, уночі»
зате́мнювати
отемні́ти
отемня́ти
по́темки
по́темний
по́темну
по́темок
при́темком
прите́мнений
притемні́лий
прите́мнювати
притемня́ти
стемні́лий
сутемний
«дуже темний, майже чорний»
те́мен
«темний»
теме́нний
«тс.»
те́мінь
те́мна
темна́вий
те́мни́к
«погріб, винний льох; утеплене приміщення для зимування бджіл СУМ; [кошара До; темниця Куз; сліпий Нед]»
темни́на́
темни́ти
темни́ця
темнича́р
«тюремщик»
темни́чний
темни́чник
«тс.»
те́мні́ти
темні́шати
те́мнося
«темно»
темнота́
те́мнощі
темнува́тий
темну́ля
«корова темного кольору»
темню́чо
«дуже темно»
темня́
«темінь, морок»
те́мнява
«сутінок»
темня́вий
«напівтемний; каштановий»
темо́к
(у виразі [в темку́] «в потемках»)
упо́темку
«у закритому від світла місці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цëмны | білоруська |
тъ́мен | болгарська |
ćěmny | верхньолужицька |
тьмьнъ | давньоруська |
тьмьныи | давньоруська |
temen «темний» | ірландська |
темен | македонська |
śamny | нижньолужицька |
ciemny | польська |
tьmьnъ «темний» | праслов’янська |
tьma «тьма, відсутність світла» | праслов’янська |
тёмный | російська |
та́ман | сербохорватська |
temný | словацька |
temèn | словенська |
тьмьнъ | старослов’янська |
temný | чеська |
Тимофі́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Τιμόϑεος (букв. «який шанує Бога») складається з основ τῑμή «честь, пошана; ціна; помста, кара», спорідненого з ав. kaēnā- «помста, кара», лит. káina «ціна», псл. сěnа «тс.», укр. ціна́, і ϑεός «бог»;
р. Тимофе́й, бр. Цiмафе́й, др. Тимоѳей, п. Tymoteusz, ч. Timotheus, слц. Timotej, болг. Тимоте́й, Тимофе́й, м. Тимотеj, Тимотиje, схв. Тимотеj, Тимотиje, слн. Timotej, стсл. Тимоѳеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Темко́
Ти́мі́ш
Тимко́
Тимоβе́й
«честь Б(о)жа(я), Б(о)го(мъ) почте(нъ) а(бо) дорогій Б(ог)у»
(1627)
Тимо́сь
Тимоте́й
Тимофтій
(1491)
Тимо́фтій
(Me)]
Тимо́ха
Тимохъ
(1438)
Тимошъ
(1471)
Тимоѳей
Тиму́сь
То́мко́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kaēnā- «помста, кара» | авестійська |
Цiмафе́й | білоруська |
Тимоте́й | болгарська |
Тимофе́й | болгарська |
Τιμόϑεος «честь, пошана; ціна; помста, кара» (букв. «який шанує Бога») | грецька |
ϑεός «бог» | грецька |
τῑμή | грецька |
Тимоѳей | давньоруська |
káina «ціна» | литовська |
Тимотеj | македонська |
Тимотиje | македонська |
Tymoteusz | польська |
сěnа «тс.» | праслов’янська |
Тимофе́й | російська |
Тимотеj | сербохорватська |
Тимотиje | сербохорватська |
Timotej | словацька |
Timotej | словенська |
Тимоѳеи | старослов’янська |
ціна́ | українська |
Timotheus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України