ТЕЛЕПНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
одтелебе́нити «добре когось побити; відрубати; віднести»
афективне утворення з префікса од-, що надає дієслову відтінок завершеності дії, і основи *-телебенити, близької до теле́пнути «завдати сильного удару», [талаба́нити] «нести (великий вантаж)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| од- | ? |
| -телебенити | ? |
| теле́пнути «завдати сильного удару» | ? |
| талаба́нити «нести (великий вантаж)» | ? |
тала́пати «утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті; [каламутити воду, хлюпаючись у ній; бруднити чимось рідким]»
звуконаслідувальне утворення, похідне від вигуку тала́п ([таля́п], телеп);
пор. ля́пати від вигуку ляп;
п. [tałapać się] «плескатися, хлюпатись у воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зателе́па
зателе́паний
зателе́патися
зателе́пуватий
тала́п
(виг.)
талапани́на
«копирсання в брудній рідині Ме»
таля́п
«талап»
таля́палка
«жінка, яка возиться з якоюсь рідиною; замазура, нехлюя, нечепура»
таля́пало
«чоловік, який возиться з рідиною, розливаючи її; нехлюй, нечепура»
таляпани́на
«заняття, возня з чимось рідким; мазанина, ляпанина»
таля́пати
«тс.»
таля́пи
«помиї»
таляпу́-таляпу́
(вигук для вираження тривалого рівномірного бовтання в рідині)
таляпу́щий
«який любить возитися з рідиною, розливаючи її»
теле́п
теле́пнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tałapać się «плескатися, хлюпатись у воді» | польська |
| тала́п ([таля́п], телеп) | українська |
| таля́п | українська |
| телеп | українська |
| ля́пати | українська |
| ляп | українська |
телегену́ти «ударити»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до теле́пнути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
телеге́нуть
«ударити чимось важким»
телеге́нуться
«сильно вдаритись»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| теле́пнути | українська |
теле́пати «іти повільно, важко переставляючи ноги; трясти; [жадібно їсти]»
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
пов’язання слова те́лепе́нь з ім’ям хетського бога родючості Телепіна, хет. Telepinuš (Топоров Сл. и балк. языкозн. 10–33) викликає сумнів;
р. [телепа́ться] «теліпатися, висіти й хитатися», бр. [целепа́ць] «іти», п. [telepać] «трясти; хитатися; блукати, тинятися, лізти, повільно йти, ледве ноги волочити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зателе́па
зателе́панка
«неохайна»
зателе́пкуватий
«неохайний»
зателе́пува́тий
«тс.»
затиле́па
«нерозторопна, вайлувата людина»
затиле́писько
«тс.»
затиле́пуватий
«вайлуватий»
прителе́пкуватий
«придуркуватий, дурнуватий»
розтеле́па
ростиле́писько
«роззява»
стелепну́ти
«струснути»
теле́п
телепа́йло
«те, що теліпається; той, хто повільно йде»
теле́пало
«той, хто повільно йде (особливо по болоті)»
те́лепе́нь
«дурень, недотепа, вайло, тюхтій СУМ, Нед, [те, що теліпається; пустомеля, базіка Шейк, Пі; коса (волосся) О]»
теле́пка
«безглузда, пуста розмова»
теле́пкати
«говорити нісенітницю»
теле́пний
«балакучий, дурний»
теле́пнути
«ударити; випити»
телю́патися
«телепатися»
тиле́патися
«теліпатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| целепа́ць «іти» | білоруська |
| telepać «трясти; хитатися; блукати, тинятися, лізти, повільно йти, ледве ноги волочити» | польська |
| телепа́ться «теліпатися, висіти й хитатися» | російська |
| те́лепе́нь | українська |
| Telepinuš | хетська |
теле́снути «ударити»
афективне утворення, паралельне до теле́пнути «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
теле́хнути
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| теле́пнути «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України