ТАТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

та́то

псл. tаta з дитячого лепету, паралельне дінд. tatáḥ «тато», tā́tаḥ «тато, син, милий», гр. τέττα, τάτᾱ (клична форма) «батько», лат. tаta «тато», корн. tаt, лит. tė˜tis, tė˜tė, лтс. tētis, tēte «тс.», прус. thetis «дідусь»;
р. бр. та́та, п. слц. нл. tata, tatо, ч. táta, вл. tata, болг. м. та́те, та́тко, схв. та̏та, та́та, слн. táta, tátek, стсл. тата;
Фонетичні та словотвірні варіанти

та «тс.» (клична форма)
та́та «тато»
та́тко «тато О; священик»
татува́ти «бути татом, мати дітей»
тату́льо
тату́нь
тату́ньо
тату́ньцьо
тату́няти «часто вживати слово татуньо»
тату́сь
тату́сьо
тату́ся
тату́хна
тату́хно
та́тц(ь)о
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́та білоруська
та́те болгарська
та́тко болгарська
tata верхньолужицька
τέττα грецька
τάτᾱ «батько» грецька
tatáḥ «тато» давньоіндійська
tā́tаḥ «тато, син, милий» давньоіндійська
tаt корнська
tаta «тато» латинська
tētis латиська
tēte «тс.» латиська
tė˜tis литовська
tė˜tė литовська
та́те македонська
та́тко македонська
tata нижньолужицька
tatо нижньолужицька
tata польська
tatо польська
tаta праслов’янська
thetis «дідусь» прусська
та́та російська
та̏та сербохорватська
та́та сербохорватська
tata словацька
tatо словацька
táta словенська
tátek словенська
тата старослов’янська
táta чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України