ТАСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Таї́сія (жіноче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Θαΐς є іменем відомої куртизанки;
припускається також зв’язок з виразом ταἼσιος «належна Ісіді» (від Ἴσις «Ісіда»);
р. Таи́сия, бр. Таі́са, болг. Таисия;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Таї́са
Таісі́а
(1627)
Та́ся
Та́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Таі́са | білоруська |
| Таисия | болгарська |
| Θαΐς | грецька |
| ταἼσιος «належна Ісіді» (від Ἴσις «Ісіда») | грецька |
| Таи́сия | російська |
тась-та́сь (вигук для підкликання качок)
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
р. [тась тась] «тась-тась», п. [taś taś] «тс.», [taśka] «качка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тась
(вигук, яким відганяють качок)
та́ська
«тс.»
та́ськало
«який кричить “тась-та́сь”, який прикликає качок»
та́ськати
«підкликати качок криком “тась-та́сь”»
тасьта́
«тс.»
тасю́-тасю́
«тс.»
тасю́кати
«кричати “тасю-тасю”»
та́ся
«качка»
та́ся-та́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| taś taś «тс.» | польська |
| taśka «качка» | польська |
| тась тась «тась-тась» | російська |
Тетя́на (жіноче ім’я)
остаточно не вияснено;
виводиться (Петровский 207; Спр. личн. имен 524) від лат. Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) або від гр. атт. τάττω «установлюю, визначаю»;
р. Татья́на, ст. Татиа́на, бр. Тацця́на, п. Tacjana, ч. Tat’ána, слц. Tatiana, болг. Татя́на, Татия́на, м. Татjана, схв. Тат(и)jана, слн. Tatjana, стсл. Татиaна, Татиaниa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Та́ня
Та́ся
Та́та
Татіа́на
«повелèтельница»
(1627)
Татія́на
Татья́на
Татяна
(1487)
Та́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| τάττω «установлюю, визначаю» | аттічний |
| Тацця́на | білоруська |
| Татя́на | болгарська |
| Татия́на | болгарська |
| τάττω «установлюю, визначаю» | грецька |
| Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) | латинська |
| Татjана | македонська |
| Tacjana | польська |
| Татья́на | російська |
| Татиа́на (ст.) | російська |
| Тат(и)jана | сербохорватська |
| Tatiana | словацька |
| Tatjana | словенська |
| Татиaна | старослов’янська |
| Татиaниa | старослов’янська |
| Tat'ána | чеська |
ата́сь (вигук, яким відганяють качок)
складне утворення з підсилювальної частки а і вигуку тась, вживаного для підкликання качок;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| а | ? |
| тась | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України