ТАСКАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
таска́ти
не зовсім ясне;
сумнівними є пов’язання з іє. *ten- «тягти» (Jokl AfSlPh 28, 2), дінд. táskaraḥ «грабіжник, злодій» (Uhlenbeck 111, Mayrhofer I 491), ч. tesat «тесати», укр. теса́ти (Holub–Kop. 380; Holub–Lyer 478);
можливо, споріднене з лит. tąsýti «таскати», ітератива від tẽ̦sti «тягти» (Machek ESJČ 637);
р. таска́ть «таскати», бр. [таскатня́] «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця», п. [taskać] «таскати», taszczyć «тс.», ч. tasit «вийняти з піхов», слц. tasit’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́скати
«таскати»
потаску́ха
та́ска
«бійка; таскання за волосся і побої»
таскани́на
таска́ть
«дуже швидко везти; гнати (про худобу); кидати (щось важке)»
тащи́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
таскатня́ «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця» | білоруська |
táskaraḥ «грабіжник, злодій» | давньоіндійська |
*ten- «тягти» | індоєвропейська |
tąsýti «таскати» | литовська |
tẽ̦sti «тягти» | литовська |
taskać «таскати»«тс.» | польська |
taszczyć «таскати»«тс.» | польська |
таска́ть «таскати» | російська |
tasit' «тс.» | словацька |
теса́ти | українська |
tesat «тесати» | чеська |
tasit «вийняти з піхов» | чеська |
потаска «у гончарів: кочерга для перегрібання в горні під час обпалювання»
неясне;
можливо, пов’язане з [таска́ти] «тягати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
таска́ти «тягати» | українська |
ке́скати «таскати»
очевидно, результат афективної видозміни звукової форми таска́ти (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
таска́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України