ТАРО — ЕТИМОЛОГІЯ
та́ра
запозичено з італійської мови через німецьку (нім. Tára «тара; упаковка; вага пакувального матеріалу»);
іт. tara «тара; знижка, відрахування» походить від ар. ṭarḥ «знижка, відрахування», пов’язаного з дієсловом ṭáraḥa «він відсунув, відклав»;
зважаючи на початковий наголос, слід визнати помилковим припуення (Mikl. TE1 ІІ 170) про запозичення з турецької мови;
р. бр. та́ра, п. слц. tara, ч. слн. tára, болг. та́ра, да́ра, м. дара, схв. та̏ра, да̏ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тарува́льний
тарува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ṭarḥ «знижка, відрахування» | арабська |
| ṭáraḥa «він відсунув, відклав» | арабська |
| та́ра | білоруська |
| та́ра | болгарська |
| да́ра | болгарська |
| tara «тара; знижка, відрахування» | італійська |
| дара | македонська |
| tara | польська |
| та́ра | російська |
| та̏ра | сербохорватська |
| да̏ра | сербохорватська |
| tara | словацька |
| tára | словенська |
| tára | чеська |
тарада́нка «легковажна пісенька»
результат злиття звуконаслідувальних основ тара- (пор. [таракати] «балакати», тарато́рити) і [да́на] (рефрен у піснях);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара (пор. [таракати] «балакати», тарато́рити)(рефрен у піснях) | українська |
| таракати | українська |
| тарато́рити | українська |
| да́на | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України