ТАРАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тара́н «старовинне знаряддя у вигляді колоди для руйнування мурів, воріт і башт фортеці; [довбня на олійні; товкач у сукновальні; рід дитячої гри]»
запозичення із середньоверхньонімецької мови;
свн. tarant «знаряддя для облоги; скорпіон, дракон» походить від іт. taranto(la) «тарантул» (слат. tarantula «тс.»), утвореного від назви міста Taranto;
помилковим є пов’язання (Горяев 360; Brückner 565) з те́рти, як і виведення (СІС 1951, 630; ССРЛЯ 15, 113; РЧДБЕ 708) з гр. ταράντωρ «порушник миру, руйнівник»;
р. бр. болг. тара́н, др. таранъ, п. ч. слц. taran;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тара́нити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара́н | білоруська |
| тара́н | болгарська |
| ταράντωρ «порушник миру, руйнівник» | грецька |
| таранъ | давньоруська |
| taranto(la) «тарантул» (слат. tarantula «тс.») | італійська |
| taran | польська |
| тара́н | російська |
| tarantula «тс.» | середньолатинська |
| taran | словацька |
| те́рти | українська |
| taran | чеська |
| tarant «знаряддя для облоги; скорпіон, дракон» | ? |
тара́н «шрам від віспи»
п. tarantowaty «білий з чорними плямами» утворене з tarant «собака або кінь білої масті з чорними плямами», що зводиться до лат. tarandrus «північний олень», похідного від гр. τάρανδος «тс.», запозиченого з якоїсь мови Півночі;
зворотне похідне утворення від [таранкува́тий], запозиченого з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
старанкува́тіти
«стати віспуватим»
таранкува́тий
«віспуватий, рябий; [веснянкуватий; неоднакової масті Шейк; плямистий; товстий, незграбний Нед]»
таранова́тий
«строкатий, неоднобарвний, білий з чорними або іншими плямами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tarandrus «північний олень» | латинська |
| tarantowaty «білий з чорними плямами» | польська |
| tarant «собака або кінь білої масті з чорними плямами» | польська |
| таранкува́тий | українська |
| τάρανδος «тс.» | ? |
тара́нити «вибирати рибу з морського ставного невода»
неясне;
можливо, пов’язане з [тара́н] «тараня», тара́ня;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара́н «тараня» | українська |
| тара́ня | українська |
тара́ня «Rutilus rutilus (Lenciscus) heckeli Nordm.; [чорноморсько-азовський рибець, Vimba vimba vimba n. carinata Pall.]» (іхт.)
очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. каз. тыран «лящ»;
р. тара́нь «тараня», бр. тара́н, п. tarań «тс.», ч. слц. [taran] «рибець», болг. таран «тараня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тара́н
«тараня»
тарани́
тарани́на
«одна тараня Г; м’ясо тарані Шейк»
тара́нка
«тс.»
тара́нни́к
«тс.; [лящ, Abramis brama L. Шейк, Нед]»
тарану́ха
«тараня»
тара́нь
тара́нька
тара́нячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тара́н | білоруська |
| таран «тараня» | болгарська |
| тыран «лящ» | казахська |
| tarań «тс.» | польська |
| тара́нь «тараня» | російська |
| taran «рибець» | словацька |
| taran «рибець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України