ТАПА — ЕТИМОЛОГІЯ
таба́нити «веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна»
запозичення з російської мови;
р. таба́нить, тава́нить «тс.» виводиться від манс. tǫ̇ß- «гребти веслом», tåwi, touam, touantam «тс.», спорідненого з хант. tǝu̯-, мар. šue·m, комі сынны, фін. soutaa «тс.» (Kalima MSFOugr. 52, 96; Äimä Mélanges Mikkola 414; Kálmán Acta Ling. Hung. 1, 264; Лыткин–Гуляев 268);
така етимологія викликає сумнів з огляду на значну поширеність слова;
припускається (Шипова 298) можливість запозичення з тюркських мов (пор. тат. табан (таба) «в напрямі до», уйг. чаг. тат. тапа «тс.»);
бр. таба́ніць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
притама́нити
«привернути (човна до берега)»
тала́нити
«занурити весло у воду, щоб затримати рух човна»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
таба́ніць «тс.» | білоруська |
сынны | комі-зирянська |
tǫ̇ß- «гребти веслом» | мансійська |
tåwi | мансійська |
touam | мансійська |
touantam «тс.» | мансійська |
šue·m | марійська |
таба́нить | російська |
тава́нить «тс.» | російська |
табан | татарська |
тапа «тс.» | татарська |
таба | татарська |
тапа «тс.» | уйгурська |
soutaa «тс.» | фінська |
tǝu̯- | хантийська |
тапа «тс.» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України