ТАПА — ЕТИМОЛОГІЯ

таба́нити «веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна»

запозичення з російської мови;
р. таба́нить, тава́нить «тс.» виводиться від манс. tǫ̇ß- «гребти веслом», tåwi, touam, touantam «тс.», спорідненого з хант. tǝu̯-, мар. šue·m, комі сынны, фін. soutaa «тс.» (Kalima MSFOugr. 52, 96; Äimä Mélanges Mikkola 414; Kálmán Acta Ling. Hung. 1, 264; Лыткин–Гуляев 268);
така етимологія викликає сумнів з огляду на значну поширеність слова;
припускається (Шипова 298) можливість запозичення з тюркських мов (пор. тат. табан (таба) «в напрямі до», уйг. чаг. тат. тапа «тс.»);
бр. таба́ніць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

притама́нити «привернути (човна до берега)»
тала́нити «занурити весло у воду, щоб затримати рух човна»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таба́ніць «тс.» білоруська
сынны комі-зирянська
tǫ̇ß- «гребти веслом» мансійська
tåwi мансійська
touam мансійська
touantam «тс.» мансійська
šue·m марійська
таба́нить російська
тава́нить «тс.» російська
табан татарська
тапа «тс.» татарська
таба татарська
тапа «тс.» уйгурська
soutaa «тс.» фінська
tǝu̯- хантийська
тапа «тс.» чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України