ТАНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
та́ний «дешевий, недорогий»
запозичення з польської мови;
п. tani, [tanny] «тс.» зводиться до *tunjь «тс.» і відповідає укр. [ту́ний] «дешевий, недорогий»;
р. [та́нный] «дешевий», бр. та́нны «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
танина́
«дешевизна»
тани́ти
«робити дешевим; дешево давати, дешево продавати»
та́ній
тані́ти
«ставати дешевшим, дешевіти»
тані́шати
«тс.»
тань
(у виразах у т. піти, у т. стати «пропасти, зникнути» -- про гроші, багатство)
та́ньший
«дешевший»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́нны «тс.» | білоруська |
| tani | польська |
| tanny «тс.» | польська |
| *tunjь «тс.» | польська |
| та́нный «дешевий» | російська |
| ту́ний «дешевий, недорогий» | українська |
тань «відлига ? Г; безодня, бездонна глибина Нед»
пов’язане з та́нути (пор. приказку «Як у тань тане»);
значення «безодня» розвинулось на ґрунті виразу [y тань піти́] «зникнути», букв. «розтанути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
y тань піти́
ста́ти
«зникнути»
(про гроші, багатство)
танови́ти
«робити глибоким»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́нути (пор. приказку «Як у тань тане») | українська |
| y тань піти́ «зникнути» | українська |
прия́тний «сприятливий; люб’язний, милий, привітний Г; приємний Нед»
цсл. приѩтьнъ «прийнятний, приємний» є похідним від приѩтъ «прийнятний», пов’язаного з дієсловом приѩти «прийняти», утвореним за допомогою префікса при- «при-» від ѩти «узяти»;
запозичення з церковнослов’янської мови;
р. прия́тный «приємний; (ст.) прийнятний», др. приятьныи «прийнятний; приємний», болг. прия́тен «приємний», м. приjатен, схв. при̏jа̄тан, слн. prijéten «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прия́тно
«люб’язно, мило, привітно; пристойно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прия́тен «приємний» | болгарська |
| приятьныи «прийнятний; приємний» | давньоруська |
| приjатен | македонська |
| прия́тный «приємний; (ст.) прийнятний» | російська |
| тан | сербохорватська |
| prijéten «тс.» | словенська |
| приѩтьнъ «прийнятний, приємний» | церковнослов’янська |
| приѩтъ «прийнятний» | ? |
| приѩти «прийняти» | ? |
| при- «при-» | ? |
| ѩти «узяти» | ? |
та́не́ць
свн. tanz «танець» походить від фр. ст. dance «тс.», пов’язаного з danсіer «танцювати», що, можливо, зводиться до франк. *dintjan «рухатися назад і вперед», спорідненого з гол. deinzen «відступати, посуватися назад»;
через польське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
р. та́нец, [тано́к], бр. болг. м. та́нец, п. taniec, tan, ч. слц. tanec, схв. tа̏nac;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тан
«танець»
тане́чний
тане́чник
«танцюрист»
тани́к
«танок»
танко́вий
тано́к
тано́чник
«тс.»
танцівни́к
танцюва́льний
танцюва́ти
танцю́лька
танцю́р
«танцюрист»
танцю́ра
танцюри́ст
танцюри́ста
танцюри́стий
таньова́ти
«танцювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́нец | білоруська |
| та́нец | болгарська |
| deinzen «відступати, посуватися назад» | голландська |
| та́нец | македонська |
| taniec | польська |
| tan | польська |
| та́нец | російська |
| тано́к | російська |
| tа̏nac | сербохорватська |
| tanz «танець» | середньоверхньнімецька |
| tanec | словацька |
| *dintjan «рухатися назад і вперед» | франкська |
| dance «тс.» (ст.) | французька |
| danсіer «танцювати» (ст.) | французька |
| tanec | чеська |
Тетя́на (жіноче ім’я)
виводиться (Петровский 207; Спр. личн. имен 524) від лат. Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) або від гр. атт. τάττω «установлюю, визначаю»;
остаточно не вияснено;
р. Татья́на, ст. Татиа́на, бр. Тацця́на, п. Tacjana, ч. Tat’ána, слц. Tatiana, болг. Татя́на, Татия́на, м. Татjана, схв. Тат(и)jана, слн. Tatjana, стсл. Татиaна, Татиaниa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Та́ня
Та́ся
Та́та
Татіа́на
«повелèтельница»
(1627)
Татія́на
Татья́на
Татяна
(1487)
Та́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| τάττω «установлюю, визначаю» | аттічний |
| Тацця́на | білоруська |
| Татя́на | болгарська |
| Татия́на | болгарська |
| τάττω «установлюю, визначаю» | грецька |
| Tatius «Татій» (ім’я сабінського царя) | латинська |
| Татjана | македонська |
| Tacjana | польська |
| Татья́на | російська |
| Татиа́на (ст.) | російська |
| Тат(и)jана | сербохорватська |
| Tatiana | словацька |
| Tatjana | словенська |
| Татиaна | старослов’янська |
| Татиaниa | старослов’янська |
| Tat'ána | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України