ТАНЦЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
та́не́ць
через польське посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. tanz «танець» походить від фр. ст. dance «тс.», пов’язаного з danсіer «танцювати», що, можливо, зводиться до франк. *dintjan «рухатися назад і вперед», спорідненого з гол. deinzen «відступати, посуватися назад»;
р. та́нец, [тано́к], бр. болг. м. та́нец, п. taniec, tan, ч. слц. tanec, схв. tа̏nac;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тан
«танець»
тане́чний
тане́чник
«танцюрист»
тани́к
«танок»
танко́вий
тано́к
тано́чник
«тс.»
танцівни́к
танцюва́льний
танцюва́ти
танцю́лька
танцю́р
«танцюрист»
танцю́ра
танцюри́ст
танцюри́ста
танцюри́стий
таньова́ти
«танцювати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
та́нец | білоруська |
та́нец | болгарська |
deinzen «відступати, посуватися назад» | голландська |
та́нец | македонська |
taniec | польська |
tan | польська |
та́нец | російська |
тано́к | російська |
tа̏nac | сербохорватська |
tanz «танець» | середньоверхньнімецька |
tanec | словацька |
*dintjan «рухатися назад і вперед» | франкська |
dance «тс.» (ст.) | французька |
danсіer «танцювати» (ст.) | французька |
tanec | чеська |
та́ну-та́ну (вигук -- у веснянці)
очевидно, результат поєднання сполучника та і вигука ну, пор. [тану́-тану́] (вигук) «ну» Нед;
можливо, зближене з [да́на] (рефрен у піснях) і з та́не́ць, тано́к, танцюва́ти, пор. п. [tanu tanu] (дит.) «танцювати; танець»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tanu tanu «танцювати; танець» (дит.) | польська |
та | українська |
ну | українська |
тану́-тану́ «ну» (вигук) | українська |
да́на (рефрен у піснях) | українська |
тано́к | українська |
танцюва́ти | українська |
та́не́ць | українська |
танце́рник «калачики лісові, Malva silvestris L.» (бот.)
результат видозміни назви [паці́рник (ди́кий)] «тс.», можливо, зближеної з танцюва́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
паці́рник «тс.» (ди́кий)] | українська |
танцюва́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України