ТАНАНА — ЕТИМОЛОГІЯ
танана́ (вигук здивування)
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
пор. р. [тана́кать, тананы́кать] «мугикати, наспівувати про себе», п. [tana] (приспів), болг. танани́кам «наспівую потихеньку, мугикаю», м. тананика «наспівує»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| танани́кам «наспівую потихеньку, мугикаю» | болгарська |
| тананика «наспівує» | македонська |
| tana (приспів) | польська |
| тана́кать «мугикати, наспівувати про себе» | російська |
| тананы́кать «мугикати, наспівувати про себе» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України