ТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
там
псл. tamo «там», утворене за допомогою суфікса -mo від займенникової основи ta- (з *tō-, подовження to-), пов’язаної з вказівним займенником tъ «той»;
пор. лтс. tām у nuo tām «звідти», гр. τη̃μος «тоді», дор. τα̃μος «тс.»;
р. бр. болг. там «там», др. тамо «там; туди», тамъ «тс.», п. tam «там», [tamo], ст. tamo «тс.», ч. слц. вл. нл. tam «там; туди», полаб. tom «там», м. таму «там; туди», [тамо], схв. та̏мо «тс.», слн. tа̀m «там», стсл. тамо «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відта́м
«звідти»
та́ма
«там»
та́менька
та́меньки
та́мецький
«тамошній»
та́мечка
та́мечки
таме́шній
та́мика
та́мики
та́мій
та́мі́ка
та́мка
та́мкай
та́мки
тамки́ва
тамкі́ва
та́мкова
та́мкоки
та́мо
та́мой
та́мок
та́монь
та́монька
та́моньки
тамо́шний
та́мо́шній
«тс.»
та́мусь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| там «там» | білоруська |
| там «там» | болгарська |
| tam «там; туди» | верхньолужицька |
| τη̃μος «тоді» | грецька |
| тамо «там; туди» | давньоруська |
| тамъ «тс.» | давньоруська |
| τα̃μος «тс.» | дорійський |
| tām у nuo tām «звідти» | латиська |
| таму «там; туди» | македонська |
| тамо | македонська |
| tam «там; туди» | нижньолужицька |
| tom «там» | полабська |
| tam «там» | польська |
| tamo «тс.» (ст.) | польська |
| tamo «там» | праслов’янська |
| -mo (з *tō-, подовження to-) | праслов’янська |
| tъ «той» | праслов’янська |
| ta- | праслов’янська |
| *tō- | праслов’янська |
| там «там» | російська |
| та̏мо «тс.» | сербохорватська |
| tam «там; туди» | словацька |
| tа̀m «там» | словенська |
| тамо «тс.» | старослов’янська |
| tamo | українська |
| tam «там; туди» | чеська |
анта́м «он-он, он там»
складний прислівник, що тлумачиться як результат злиття вказівної частки *ан, співвідносної з он, і прислівника там (Німчук НЗ УжДУ 35, 45);
могло виникнути і внаслідок злиття виразу а он там (пор. Sadn.– Aitz. VWb. I 4);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ан | ? |
| он | ? |
| там | ? |
| а он там (пор. Sadn.-- Aitz. VWb. I 4). | ? |
бе́рда «варта, сторожа»
нім. wer da «хто тут» складається з займенника wer, спорідненого з гот. ƕas «хто», лат. quod «що, яке», лит. kas «хто», псл. kъ-to, укр. хто, і прислівника da «там, тут», спорідненого з двн. dar, гот. þar «тс.», псл. tamo, укр. там;
видозмінене запозичення з німецької мови;
схв. бèрдō (оклик вартового), бердо́кати «кричати бердо», п. ст. werdo (оклик вартового), werda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бердо́
(оклик у сільських сторожів)
бердо́в
бердо́ва
«тс.»
бердовати
«кричати бердо»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ƕas «хто» | готська |
| þar «тс.» | готська |
| dar | давньоверхньонімецька |
| quod «що, яке» | латинська |
| kas «хто» | литовська |
| wer da «хто тут» | німецька |
| werdo «тс.» (оклик вартового), werda | польська |
| kъ-to | праслов’янська |
| tamo | праслов’янська |
| бèрдō (оклик вартового) | сербохорватська |
| хто | українська |
| там | українська |
| бердо́кати «кричати бердо» | українська |
| da «там, тут» | ? |
| werdo «тс.» (оклик вартового), werda | ? |
гейс-берта (вигук, яким завертають волів ліворуч)
очевидно, результат злиття вигуку [гейс] «тс.» і зредукованого у вигуковій функції наказового речення бери там, тобто «повертай туди», яке підсилювало перший вигук;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гейс-бертя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гейс «тс.» | ? |
| бери | ? |
| там | ? |
| тобто «повертай туди» | ? |
зта́мтуль «звідти»
результат контамінації прислівникових форм [*зодтуль] «звідтіль», [зтіль] «тс.» і там (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *зодтуль «звідтіль» | ? |
| зтіль «тс.» | ? |
| там | ? |
одтамаль «звідти»
складне прислівникове утворення з прийменника од, прислівника там і кінцевої частини -аль, -але, введеної, очевидно, за аналогією до слів типу одкаль, о́дналь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одтамале
оттамале
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| од | ? |
| там | ? |
| -аль | ? |
| -але | ? |
| одкаль | ? |
| о́дналь | ? |
одтамтиле «звідти»
складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -туль (пор. відта́м і відті́ль) | білоруська |
| оттамтуль | білоруська |
| -толе | російська |
| од | ? |
| там | ? |
| тиле | ? |
| -тіль | ? |
о́тта́маль «звідти»
складне утворення з прийменника [от] «від», прислівника там і обмежувальної частки [ле] (› -ль);
Фонетичні та словотвірні варіанти
отамаль
«тс.»
о́тта́мале
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| от «від» | ? |
| там (› -ль) | ? |
| ле (› -ль) | ? |
тамтади́ «туди»
складне утворення з там і [тади́] «туди», пор. тамтуди́ «туди» (від там і туди́), п. tamtędy «туди, он туди; тудою, он тудою», ч. tamtudy «он туди, тудою», слц. tamtade «он туди»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тамтади́ль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tamtędy «туди, он туди; тудою, он тудою» | польська |
| tamtade «он туди» | словацька |
| там «туди» | українська |
| тамтуди́ «туди» (від там і туди́) | українська |
| тади́ | українська |
| tamtudy «он туди, тудою» | чеська |
та́ма «загата, гребля; [перешкода СЧС]»
запозичення з польської мови;
п. tama «загата, гребля, дамба; перешкода, перепона» походить від свн. tam «дамба, гребля, загата» (нвн. Damm «тс.»), спорідненого з англ. dam, дфриз. dåmm, дісл. dammr «тс.», гот. faúr-dammjan «загороджувати» і, можливо, гр. ϑέμεϑλα «фундамент»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тамува́ти
«вгамовувати, заспокоювати; [трамбувати, утоптувати Шейк]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dam | англійська |
| faúr-dammjan «загороджувати» | готська |
| ϑέμεϑλα «фундамент» | грецька |
| dammr «тс.» | давньоісландська |
| dåmm | давньофризька |
| Damm | нововерхньонімецька |
| tama «загата, гребля, дамба; перешкода, перепона» | польська |
| tam «дамба, гребля, загата» (нвн. Damm «тс.») | середньоверхньнімецька |
Тама́ра (жіноче ім’я)
споріднене з ар. tāmāra «тс.»;
запозичення з гебрайської мови;
гебр. Tāmā́r, букв. «фінікова пальма»;
р. бр. болг. Тама́ра, ч. слц. Tamara, стсл. Тамара, Тамарь, Өамара;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Θама́ръ
«долон(я)...»
(1627)
Та́ма
То́ма
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tāmāra «тс.» | арабська |
| Тама́ра | білоруська |
| Тама́ра | болгарська |
| Tāmā́r | гебрайська |
| Тама́ра | російська |
| Tamara | словацька |
| Тамара | старослов’янська |
| Тамарь | старослов’янська |
| Өамара | старослов’янська |
| Tamara | чеська |
тама́цькати «напихати»
можливо, пов’язане з та́ма (див.);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́ма | українська |
тому́ (присл.)
псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тім
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| таму́ | білоруська |
| potom «потім» | верхньолужицька |
| тому «після того» | давньоруська |
| по тому «на тій підставі» | давньоруська |
| по томь «після того» | давньоруська |
| temu «тому» (ст.) | польська |
| tomu (дав. в.) | праслов’янська |
| po tomь | праслов’янська |
| tъ | праслов’янська |
| потому́ | російська |
| пото́м | російська |
| по̀том | сербохорватська |
| potom «потім» | словацька |
| potém «тс.» | словенська |
| potom «потім» | чеська |
тьма
псл. tьma;
споріднене з лит. témti «темнішати», лтс. timt «тс.», tima «темнота», дінд. támaḥ «морок», ав. tǝmah- «тс.», перс. täm «хвороба очей, більмо», ірл. temel «темнота», лат. tenebrae (мн.) «морок», temere «всліпу, без причини», temero «кидаю тінь», двн. dēmar «темнота, морок; сутінки», dinstar «похмурий», нвн. Dämmerung «сутінки; морок; світанок»;
р. тьма, бр. цьма, др. тьма, п. ćma, ч. слц. tma, вл. ćma, нл. śma, полаб. tåma, болг. тъма, тма, схв. та́ма, tmа̏, слн. temá, [tmà], стсл. тьма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затьми́ти
затьмі́ння
«затемнення»
зацьма́ти
«затемняти»
(з п.)
пітьма́
потьмяні́лий
тма
«тьма»
тма́стий
«темного кольору»
тми́ти
«затемнювати; робити темним»
тмя́ний
«затемнений, матовий; сумний, нудний»
тьма́ва
«сутінки»
тьма́вий
тьма́ний
«тьмяний; хворобливий, блідий»
тьма́нний
«тьмяний»
тьми́стий
«похмурий»
тьми́ти
тьми́тися
тьмі́ти
«ставати темним, похмурим, туманним»
тьмя́ний
«неяскравий; [сумний Нед; хворобливий, блідий]»
тьмяні́ти
тьмяні́шати
тьмянува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tǝmah- «тс.» | авестійська |
| цьма | білоруська |
| тъма | болгарська |
| тма | болгарська |
| ćma | верхньолужицька |
| dēmar «темнота, морок; сутінки» | давньоверхньонімецька |
| dinstar «похмурий» | давньоверхньонімецька |
| támaḥ «морок» | давньоіндійська |
| тьма | давньоруська |
| temel «темнота» | ірландська |
| tenebrae «морок» (мн.) | латинська |
| temere «всліпу, без причини» | латинська |
| temero «кидаю тінь» | латинська |
| timt «тс.» | латиська |
| tima «темнота» | латиська |
| témti «темнішати» | литовська |
| śma | нижньолужицька |
| Dämmerung «сутінки; морок; світанок» | нововерхньонімецька |
| täm «хвороба очей, більмо» | перська |
| tåma | полабська |
| ćma | польська |
| tьma | праслов’янська |
| тьма | російська |
| та́ма | сербохорватська |
| tmа̏ | сербохорватська |
| tma | словацька |
| temà | словенська |
| tmà | словенська |
| тьма | старослов’янська |
| tma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України