ТАКИР — ЕТИМОЛОГІЯ
таки́р «глиниста рівнина в пустелях і напівпустелях Середньої Азії та Казахстану»
запозичення з російської мови;
р. такы́р «тс.» походить від туркм. такыр «такир; рівний, гладкий, голий», спорідненого з кирг. каз. такыр, узб. такир «тс.», башк. тат. такыр «рівний, гладкий, голий», чув. такӑр «тс.»;
бр. такы́р, болг. таки́ри (мн.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| такыр «рівний, гладкий, голий» | башкирська |
| такы́р | білоруська |
| таки́ри (мн.) | болгарська |
| такыр | казахська |
| такыр | киргизька |
| такы́р «тс.» | російська |
| такыр «рівний, гладкий, голий» | татарська |
| такыр «такир; рівний, гладкий, голий» | туркменська |
| такир «тс.» | узбецька |
| такӑр «тс.» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України