СІТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sětь‹*soi-ti;

споріднене з прус. saytan «ремінь», лит. siẽtas «прив’язь», saĩtas «тс.», siẽti «зв’язувати», sijá «з’єднувальний брус, колода моста», лтс. saitіs «зав’язка, пута, шворка», sáistót «зав’язувати», sìet «в’язати», дінд. setár «пута», sétuḥ «зав’язка, міст», syáti «зв’язує», лат. saeta «товстий волос, щетина», двн. seid «мотузка, петля», свн. seite «мотузка», нвн. Saite «струна»;

р. сеть, бр. се́тка, др. сѣть, п. sieć, siatka, ч. sít’, ст. siet’, sietka, слц. siet’, вл. syć, sytka, нл. seś, setka, стсл. сѣть;

псл. sitъ, sita, пов’язане чергуванням голосних із sětь «сітка»;

споріднене з лит. siẽtas «мотузка; прив’язь», saĩtas «тс.», siẽti «зв’язувати», лтс. sìet, sáistót «тс.»;

праслов’янська назва рослин мотивується використанням їх для зв’язування і плетіння;

пор. укр. рого́жа від рогоза́, рогі́з, р. [вирёвочник] «куга»;

менш переконливим є зіставлення (Преобр. ІІ 290) із си́то за ознакою сітчастої будови стебла, незважаючи на паралель дісл. sef «оситняк» і дангл. sife «сито, решето», двн. sib, нвн. Sieb «тс.»;

р. сыть «смикавець», [сит] «оситняк», [сита, сить] «тс.», си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]», ситня́г «ситняг, Heleocharis», [ситня́к] «комиш», [ситовье] «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.», [сито́вина] «рогіз», бр. сіт «оситняк», сіто́ўнік «ситівник», [сíтнік] «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.», сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.», сыць «смикавець», п. sit «оситняк», sitowiе «тс.; комиш», ч. sítina «оситняк», ст. sít’, sítie, sítí, слц. sita, sít’a, вл. syće, syćina, syćizna, нл. syśe, syśina «тс.», схв. си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]», слн. síta «ситняк», [sít] «тс.», р.-цсл. ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.»;

очевидно, утворене за допомогою префікса по- від іменника сі́тка, похідного від сіть;