СІР — ЕТИМОЛОГІЯ

сі́ра «молозиво»

не зовсім ясне;
пов’язується із сі́рий;
назва пояснюється сірим кольором першого молока (Brüсkner 487; Schuster-Šewc 1401);
ототожнюється також з псл. sěra «сірка» (Трубачев Этимология 1968, 38–43; Клепикова 120);
бр. [се́ра], п. siara, вл. syra, нл. sera, болг. [ся́ра], м. сереj, сера «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сє́ра
сє́ркабр.)
ся́ра «тс.»п.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́ра білоруська
ся́ра болгарська
syra верхньолужицька
сереj македонська
sera нижньолужицька
siara польська
sěra «сірка» праслов’янська
сера «тс.» українська
сі́рий ?

сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц

очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сира́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сірова українська
сі́ра «молозиво» українська
кура́страна (корова)] українська
кура́стра «молозиво» українська

сі́рка «хімічний елемент, S; виділення у вухах»

псл. sěra «жирна густа рідина»;
зіставлення із сі́рий (Brückner 487; Schrader Reallexikon II 359; Младенов 626), з свн. hare «терпкий, гіркий» (Mühl.–Endz. III 830) або з дінд. śāráḥ «перістий» (Младенов 626) безпідставні;
зіставляється з лат. serum «сироватка», разом з яким зводиться до іє. *ser- (або *kser-) «текти»;
р. се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]», бр. се́ра «сірка», се́рка «тс.», др. сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир», п. siarka «сірка, жирна земляна смола», ч. слц. síra «сірка», вл. syrik, болг. ся́ра, слн. [serec] «сірка», стсл. сѣра «нафта; сірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насі́рчи́ти «окурити сіркою»
сі́ра́ «тс.»
сіркани́чка «сірничниця»
сірка́ч «сірник»
сі́рки «сірники»
сіркови́й
сіркува́ти «обробляти сіркою (бочки)»
сірни́к
сірни́чка «сірник; обгорілий сірник»
сірни́чниця «футляр або підставка для коробки із сірниками»
сірча́ний
сірча́нка «сірчана кислота»
сірча́стий
сірчи́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́ра «сірка» білоруська
ся́ра болгарська
syrik верхньолужицька
śāráḥ «перістий» давньоіндійська
сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир» давньоруська
*ser- «текти» (або *kser-) індоєвропейська
serum «сироватка» латинська
siarka «сірка, жирна земляна смола» польська
sěra «жирна густа рідина» праслов’янська
се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]» російська
hare «терпкий, гіркий» середньоверхньнімецька
síra «сірка» словацька
serec «сірка» словенська
сѣра «нафта; сірка» старослов’янська
се́рка «тс.» українська
síra «сірка» чеська
сі́рий ?

ци́ба «довга нога»

не зовсім ясне;
для п. [cyby] припускався зв’язок з dyby, dybać (SW I 357, 610, 666), пор. і укр. ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги»), циб «вигук на позначення переступання через щось» і диб, диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг»;
фонетичні зміни в обох випадках (d- › c-, -i- › -y-) можна пояснити експресивністю утворення;
можливий зв’язок і з псл. сěръ/сіръ, сіра «ціп» (ЭССЯ 3, 196; Лексіка Палесся ў прасторы і часе, Мінск, 1971, 13);
бр. цыба́ты «цибатий, довготелесий», п. [сyby] «довгі ноги», [dzyby] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

циб «вигук на позначення переступання через щось»
циба́нь «довгоногий»
ци́батень
ци́ба́ти «широко ступати, стрибати»
циба́тий «тс.»
цибила́нь «тс.»
цибила́тий
ціба́тий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цыба́ты «цибатий, довготелесий» білоруська
cyby польська
сyby «довгі ноги» польська
сěръ/сіръ праслов’янська
ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги») українська
dzyby «тс.» українська
dybać ?
і ?
циб «вигук на позначення переступання через щось» ?
диб ?
диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг» ?
сіра «ціп» ?

ці́па «курка свійська, Gallus» (орн.)

звуконаслідувальні утворення від вигуку ціп-ціп, що імітує писк курчат і використовується також для підкликання птахів, аналогічні лтс. tib, cib (вигук), ciba «курка», нвн. [zib-zib] «вигук для підкликання свійських птахів»;
р. цып-цы́п, цы́па «курча, курка», бр. ціп-ціп, ці́па «курча», п. [сіра] «курка», сір-сір, слц. сіра «курка», слн. сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цєп'є́
цєп'я́ «курча»
цє́пати «пищати»
циплєня́
ципля́
ціп'я́ «курча»
ціпа́-ціпа́
ціпа́к «велике курча»
ціпенє́ «тс.»
ці́пі-ці́пі-ціп
ці́пка
ці́пкати
ці́пкіт «писк»
ціпленя́ «курча»
ціпля́ «тс.»
ціпоні́ти
ціпоті́ти
ціпу́-ціпу́ «тс.»
ціпці́п «вигук для підкликання курей та курчат»
ціпча́к «маленька пташка»
ціпча́ти
цьо́пати «тс.»
цюп'є́ «тс.»
цю́пка «тс.»
ця́па «курка»
ця́пати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ціп-ціп білоруська
tib латиська
zib-zib «вигук для підкликання свійських птахів» нововерхньонімецька
сіра «курка» польська
цып-цы́п російська
сіра «курка» словацька
сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.» словенська
цы́па «курча, курка» українська
ці́па «курча» українська
сір-сір українська
ціп-ціп ?
cib (вигук) ?
ciba «курка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України