СЯКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ся́ка́ти

[непросяка́льний] «водонепроникний» Куз, [ося́кнути] «просякнути» Ж, [пересяка́ти] «просякатися, всмоктувати» Нед, просяка́ти, прося́клий, прося́кнутий;
р. ся́кнуть «переставати текти», др. сякнути «тс.», п. siąkać «переставати текти; сякати (ніс)», ч. sákati «повільно стікати, сочитися», sáknouti «тс.», слц. siaknut’ «переставати текти», siakat’ «сякатися», вл. sakać «переставати текти, висихати», болг. се́кна, се́кнам «тс.», се́кна се «сякатися», м. секне «перестати текти, висохнути; сякати», схв. усе́кнути «висякати (ніс)», слн. usékniti se «сякнутися»;
псл. *sęknǫti «переставати текти; сякатися»;
споріднене з лит. sèkti «убувати; міліти; вичерпуватися», seklùs «мілкий, неглибокий», suñkti «цідити; вичавлювати», лтс. sókt «засихати», sekls «мілкий, неглибокий», свн. sīchte «мілкий», нвн. seicht «тс.», дангл. sīhte «болотистий», ірл. sesc «сухий, безплідний, який не дає молока», кімр. hysp «сухий», дінд. ásakraḥ «невичерпний»;
іє. *sek- «стікати; переставати текти»;
припускається (Machek ESJČ 536) зв’язок із sokъ «сік»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ся́ка «шмарклі»
ся́кало «великий ніс»
ся́ка́тися
сяка́ч «чоловік з великим носом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́кна болгарська
sakać «переставати текти, висихати» верхньолужицька
sīhte «болотистий» давньоанглійська
ásakraḥ «невичерпний» давньоіндійська
сякнути «тс.» давньоруська
*sek- «стікати; переставати текти» індоєвропейська
sesc «сухий, безплідний, який не дає молока» ірландська
hysp «сухий» кімрська
sókt «засихати» латиська
sèkti «убувати; міліти; вичерпуватися» литовська
секне «перестати текти, висохнути; сякати» македонська
seicht «тс.» нововерхньонімецька
siąkać «переставати текти; сякати (ніс)» польська
*sęknǫti «переставати текти; сякатися» праслов’янська
ся́кнуть «переставати текти» російська
усе́кнути «висякати (ніс)» сербохорватська
sīchte «мілкий» середньоверхньнімецька
siaknut' «переставати текти» словацька
usékniti se «сякнутися» словенська
sákati «повільно стікати, сочитися» чеська
непросяка́льний «водонепроникний» ?
ося́кнути «просякнути» ?
пересяка́ти «просякатися, всмоктувати» ?
просяка́ти ?
прося́клий ?
прося́кнутий ?
sáknouti «тс.» ?
siakat' «сякатися» ?
се́кнам «тс.» ?
се́кна се «сякатися» ?
seklùs «мілкий, неглибокий» ?
suñkti «цідити; вичавлювати» ?
sekls «мілкий, неглибокий» ?
sokъ «сік» ?

сяк

псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);
р. бр. сяк, др. сяко, сякъ, п. siak;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сяки́й
сякі́й «такий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сяк білоруська
сяко давньоруська
siak польська
sjako праслов’янська
сяк російська
сякъ українська
«цей» ?
tako «так» (від tъ «той») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України