СЯГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сяга́ти
далі пов’язується з лит. síekti «досягати; діставати, намагатися дістати», saikìnti «приводити до присяги», síeksnis «сажень» (Machek ESJČ 535; Mikl. EW 291);
споріднене з лит. sègti «застібати, приколювати», sagá «застібка, ´удзик», sãgas «петля», лтс. segt «покривати, накривати», ірл. suanem «канат», дінд. sájati «прилягає, примикає», дперс. frahanjati «вішає, підвішує»;
псл. *sęgti, sęgati;
р. [сяга́ть] «діставати до чогось, досягати», бр. сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати», п. sięgać «досягати; простягати руку», ч. sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати», слц. siahat’ «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися», вл. sahać «діставати; йти великими кроками», нл. segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти», болг. пося́гам «простягаю руку», схв. се̏гнути се «потягтися; простягнути руку», слн. séči «простягнути руку; простягатися», ségati «простягатися до, доходити, досягати», стсл. с́гн@ти «простягнути руку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досягли́вий
«досяжний»
дося́гнення
дося́жний
за́сяг
(у виразі [на за́сяг ка́менем] «на кидок каменем»)
засяга́ти
«запозичати; дістати, сягнути»
недося́глий
недося́жливий
«недосяжний»
недося́жний
неосягне́нний
«неосяжний»
неося́жни́й
непереся́глий
«який не переходить через щось»
о́бсяг
обсяжни́й
«об’ємистий, просторий»
ося́га
«обсяг; простір»
ося́жний
по́сяг
«замах, посягання, підступний намір»
посяга́тель
«який посягає на щось»
посяга́ти
пося́гнення
«тс.»
прос(т)яга
«простір»
ро́зсяг
«простір; відстань польоту»
розся́глий
«просторий, розлогий»
сага́
«тс.»
са́жинь
сяг
«сажень; сягання; [довжина сягання рук; міра довжини (приблизно 3--4 м); 4 кубометри дров О]»
сяга
«сажень (дров) ВеЗа; міра довжини (приблизно 3--4 м) О»
сяга́р
«дроворуб, що заготовляє “сягові дрова”»
сяга́ш
«той, хто приводить у порядок дрова»
сягни́стий
«який широко крокує, який має великий крок; широкий (про крок)»
сягну́ти
сяговина
«сажневі дрова»
сягону́ти
сягу́вка
«метрові поліна»
ся́жень
«сажень (дров)»
ся́жін
сях
«лінійна міра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати» | білоруська |
| пося́гам «простягаю руку» | болгарська |
| sahać «діставати; йти великими кроками» | верхньолужицька |
| sájati «прилягає, примикає» | давньоіндійська |
| frahanjati «вішає, підвішує» | давньоперська |
| suanem «канат» | ірландська |
| segt «покривати, накривати» | латиська |
| síekti «досягати; діставати, намагатися дістати» | литовська |
| sègti «застібати, приколювати» | литовська |
| segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти» | нижньолужицька |
| sięgać «досягати; простягати руку» | польська |
| *sęgti | праслов’янська |
| сяга́ть «діставати до чогось, досягати» | російська |
| гнути се «потягтися; простягнути руку» | сербохорватська |
| siahat' «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися» | словацька |
| séči «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» | словенська |
| ségati «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» | словенська |
| с́гн@ти «простягнути руку» | старослов’янська |
| sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати» | чеська |
| saikìnti «приводити до присяги» | ? |
| síeksnis «сажень» | ? |
| sagá «застібка, ´удзик» | ? |
| sãgas «петля» | ? |
| sęgati | ? |
небося́г «хмарочос»
складне слово, утворене від не́бо і сяга́ти;
напівкалька (на відміну від р. небоскрёб) англ. skyscraper «хмарочос, небосяг», утвореного з sky «небо» і scrape «скребти, шкрябати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
небося́глий
«який досягає неба»
небося́жний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| skyscraper «хмарочос, небосяг» | англійська |
| не́бо | ? |
| сяга́ти | ? |
| sky «небо» | ? |
| scrape «скребти, шкрябати» | ? |
ла́тер «кубічний сажень дров, купа дров»
до розвитку значення пор. са́жень, пов’язане з сяга́ти;
свн. lāhter «сажень (міра довжини і міра дров)», нвн. Láchter, споріднене з дангл. læcс(е)аn «хапати, схоплювати», англ. latch «тс.», гр. λάζομαι «хапаю, беру» з *λάγιομαι;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [ла́хтер] «гірничий сажень», п. łatr, łatei «сажень», ч. заст. látro «сажень (міра довжини і міра дров)», ст. látr, слц. заст. láktor, látor, [láchtor, laktor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́та
«міра дров»
латра
«4 кубометри дров»
латрі́вка
«метрове поліно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| latch «тс.» | англійська |
| λάζομαι «хапаю, беру» | грецька |
| *λάγιομαι | грецька |
| læcс(е)аn «хапати, схоплювати» | давньоанглійська |
| Láchter | нововерхньонімецька |
| łatr «сажень» | польська |
| łatei «сажень» | польська |
| ла́хтер «гірничий сажень» | російська |
| lāhter «сажень (міра довжини і міра дров)» | середньоверхньнімецька |
| láktor (заст.) | словацька |
| látor (заст.) | словацька |
| láchtor «тс.» | словацька |
| laktor «тс.» | словацька |
| са́жень | українська |
| сяга́ти | українська |
| látro «сажень (міра довжини і міра дров)» (заст.) | чеська |
| látr (ст.) | чеська |
сає́т «тонке англійське сукно; ґатунок оксамиту»
запозичення з польської мови;
п. sajeta «тонке сукно» виводиться від іт. saietta, похідного від saia «вид саржі» (пор. також фр. sayette, похідне від saie «тс.»), що відбиває лат. saga, мн. від sagum «солдатський плащ», запозиченого з галльської мови, в якій воно було споріднене з лит. sagis «дорожній жіночий одяг», sègti «застібати», лтс. segt «покривати, закутувати», псл. sęgati, укр. сяга́ти;
бр. сае́та «тонке сукно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сає́та
сає́то́вий
сіє́та
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сае́та «тонке сукно» | білоруська |
| saietta | італійська |
| saia «вид саржі» (пор. також фр. sayette, похідне від saie «тс.») | італійська |
| saga | латинська |
| від sagum «солдатський плащ» | латинська |
| segt «покривати, закутувати» | латиська |
| sagis «дорожній жіночий одяг» | литовська |
| sègti «застібати» | литовська |
| sajeta «тонке сукно» | польська |
| sęgati | праслов’янська |
| сяга́ти | українська |
| sayette | французька |
| saie | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України