СЯБЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ся́бер «учасник земельного володіння, компаньйон у торговому підприємстві Г; спільник по роботі Л; суперник; рідний брат жінки Л»
псл. *sębrъ, не зовсім ясного походження;
на думку деяких дослідників, виникло з *sěm-ro (із вставним -b-) і пов’язане з sěmьja «сім’я» (Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95);
менш надійними є виведення від іє. *se-, so- «собі, свій» (Преобр. II 267; Fraenkel LP II 265), від східногерманського *sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» (Jokl Сб. Милетич 131);
неприйнятним є припущення про фінське походження слова (Mikl. EW 297), як і пов’язання з гунською племінною назвою Σάβειροι (Mikl. EW 289);
р. сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]», сябр «тс.», бр. ся́бар «товариш, приятель», ся́бра «тс.», [сябр] «родич, брат; товариш», др. сябьръ «сусід, член однієї общини», п. siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега», [siabr] «тс.», схв. се̏бар «плебей, людина нижчого стану», ст. себрь «учасник, половинщик, компаньйон», слн. [srebǝr] «селянин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
себравать
«тс.; жити в згоді, дружити; перевозити по черзі одним конем два вози»
себро́
«супряжник»
сі́бри
«учасники спільного землеволодіння общини або кількох общин»
ся́бра
«спільне землеволодіння общини або кількох общин»
(сі́бра)] Нед
сябри́нний
«артільний, товариський, який знаходиться в спільному користуванні»
ся́бри́чка
«суперниця»
сябро́
«спільник по роботі Л; сусід Пі, Нед; спільник у якійсь поганій справі Чаб»
сябрува́т
«спрягатися для спільної обробки землі»
сябрува́ти
«водити компанію»
сяпра
«суперниця, супротивниця»
сяпро
«супротивник»
цаброва́ть
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ся́бар «товариш, приятель» | білоруська |
сябьръ «сусід, член однієї общини» | давньоруська |
*se- | індоєвропейська |
siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега» | польська |
*sębrъ | праслов’янська |
сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]» | російська |
бар «плебей, людина нижчого стану» | сербохорватська |
srebǝr «селянин» | словенська |
сябр «тс.» | українська |
ся́бра «тс.» | українська |
сябр «родич, брат; товариш» | українська |
siabr «тс.» | українська |
sěmьja «сім’я» (із вставним -b-)(Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95) | ? |
so- «собі, свій» | ? |
*sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» | ? |
себрь «учасник, половинщик, компаньйон» | ? |
сембре́ля «плата наймитам; винагорода пастухам»
запозичення з румунської мови;
виведення рум. sómbră від уг. cimbora «побратим, приятель» (DLRM 775) або від стсл. сѫпрѫгъ ««парна упряжка», схв. су̀пруг «чоловік у шлюбній парі» (MNTESz I 436–437) позбавлене підстав;
рум. simbríе «жалування, заробітна плата» є похідним від заст. sómbră «об’єднання, артіль», яке зводиться як запозичення до псл. *sębr- (пор. др. сябръ «сусід, член общини», укр. [ся́бер] «учасник, здольщик», сербське ст. себрь «учасник, спільник, компаньйон»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сембри́ла
«тс.»
сембри́ля
сембри́ня
«служба; винагорода за службу»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сябръ | давньоруська |
сябръ | давньоруська |
*sębr- (пор. др. сябръ «сусід, член общини», укр. [ся́бер] «учасник, здольщик», сербське ст. себрь «учасник, спільник, компаньйон») | праслов’янська |
sıˆmbră | румунська |
simbríе «жалування, заробітна плата» | румунська |
sıˆmbră «об’єднання, артіль» | румунська |
су̀пруг «чоловік у шлюбній парі» | сербохорватська |
сѫпрѫгъ ««парна упряжка» | старослов’янська |
cimbora «побратим, приятель» | угорська |
ся́бер | українська |
ся́бер | українська |
себрь | ? |
себрь | ? |
па́серб «пасинок; [брат чоловіка О]»
утворене за допомогою префікса па- від іменника *серб (‹ *sьr̥bъ), який загальноприйнятої етимології не має;
зіставлявся (Вrückner 398) з п. заст. sarbać (укр. сьо́рбати), як назва «того, хто сьорбав (ссав) те саме молоко»;
пов’язувався (Преобр. ІІ 20, 266) з етнонімом серб та словом [ся́бер] «учасник земельного володіння, спільник у торговельній справі»;
р. бр. [па́серб], п. pasierb, цсл. пасръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасербиня́
«нерідна дитина»
па́сербиця
«падчірка»
па́сербля
«нерідна дитина»
па́сербник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́серб | білоруська |
sarbać (укр. сьо́рбати) | польська |
pasierb | польська |
па́серб | російська |
пасръбъ | церковнослов’янська |
серб | ? |
ся́бер «учасник земельного володіння, спільник у торговельній справі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України