СЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
восьтильо́зний
складне слово, утворене з вказівної частки вось «ось», яка складається з займенникових елементів во і сь з вказівною семантикою, та кількісного прислівника тіль (можливо, в польській формі tyle) «стільки» за допомогою суфікса -озн- з властивою йому вказівкою на збільшену ознаку предмета чи явища;
Фонетичні та словотвірні варіанти
восьтильо́стий
«отакий дуже великий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вось «ось» | ? |
во | ? |
сь | ? |
тіль «стільки» (можливо, в польській формі tyle) | ? |
озн- | ? |
гдась «колись»
складне утворення, основний компонент якого зводиться до др. гда «коли», спорідненого з п. ст. (ni-)gda «(ні-)коли», ч. ст. kda «коли», схв. ст. къда, сболг. къда, слн. gdâ «тс.», які походять від псл. kbda (‹*koda), спорідненого з лит. kada «коли», лтс. kad, прус, kaden, дінд. kada, ав. kada, що виводяться від іє. *kadā(n);
заміна псл. -о- пізнішим -ъ- могла статися під впливом форм типу псл. kbde «де», kbto «хто»;
менш ясне походження компонентів псл.*^da: Mene порівнює псл. *ko з ав. kəm-, лат. cum, quom «коли» (MSL 13, 29; 20, 90);
є припущення про зв’язок псл. -da з займенниковою формою іє. *dō(Zubatý LF 13, 366; AfSlPh 15, 505– 508);
другим компонентом є неозначена частка -сь, споріднена з п. -ś (напр., ktoś), ч. слц. -si (ч. kdosi, слц. ktosi), вл. -s (hdys a hdys «коли-не-коли»), що є результатом видозміни колишньої форми дав. в. si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́ґда
«ніколи»
ні́ґда
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kada | авестійська |
kəm- | авестійська |
-s (hdys a hdys «коли-не-коли») | верхньолужицька |
kada | давньоіндійська |
гда «коли» | давньоруська |
*kadā(n) | індоєвропейська |
*dō | індоєвропейська |
cum | латинська |
kad | латиська |
kada «коли» | литовська |
-ś (напр., ktoś) | польська |
kbda (‹*koda) | праслов’янська |
-о- | праслов’янська |
kbde «де» | праслов’янська |
*ko | праслов’янська |
-da | праслов’янська |
къда | сербохорватська |
къда | середньоболгарська |
-si (ч. kdosi, слц. ktosi) | словацька |
gdâ «тс.» | словенська |
kda «коли» | чеська |
-si (ч. kdosi, слц. ktosi) | чеська |
kda «коли» | ? |
къда | ? |
kaden | ? |
kbto «хто» | ? |
quom «коли» | ? |
сь | ? |
si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного) | ? |
si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного) | ? |
джусь «геть» (виг.)
експресивне утворення, можливо, пов’язане з дж, що передає посвист повітря при швидкому русі предмета;
до кінцевого -сь пор. дзусь, р. брысь і под;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брысь | російська |
дж | ? |
сь | ? |
дзусь | ? |
сей «цей»
псл. sь(jь), si(ja), se, si(ji);
споріднене з литовським šìs «цей», šì «ця», лтс. šіs, šī, прус. schis «цей», лат. cis «по цей бік», гот. hina «цього», гр. ἐ-ϰετ «там», вірм. ki- «цей», ірл. сé «тс.»;
іє. *k’is/k’o-/k’e-;
р. сей, др. сь, си, се, п. ст. si, sie, ч. ст. sen, si, se, схв. ст. cа̑j, ca, ce, слн. ст. sej, стсл. сь (сии), си (сиа), се, сии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пре́дсій
«колишній»
се
«це»
се́є
«тс.»
се́се́
(редупліковане)
сесі́
«тс.»
сесь
(редупліковане)
сеся́
(редупліковане)
сі
«ці»
ся
«ця»
ся́я
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ki- «цей» | вірменська |
hina «цього» | готська |
ἐ-ϰετ «там» | грецька |
сь | давньоруська |
си | давньоруська |
се | давньоруська |
*k'is/k'o-/k'e- | індоєвропейська |
сé «тс.» | ірландська |
cis «по цей бік» | латинська |
šіs | латиська |
šī | латиська |
šìs «цей» | литовська |
šì «ця» | литовська |
si | польська |
sie | польська |
sь(jь) | праслов’янська |
si(ja) | праслов’янська |
se | праслов’янська |
si(ji) | праслов’янська |
schis «цей» | прусська |
сей | російська |
cа̑j | сербохорватська |
ca | сербохорватська |
ce | сербохорватська |
sej | словенська |
сь (сии) | старослов’янська |
си (си$а) | старослов’янська |
се | старослов’янська |
сии | старослов’янська |
сии | старослов’янська |
сиѩ | старослов’янська |
sen | чеська |
si | чеська |
se | чеська |
сього́дні
результат стягнення др. сєго дьнє «цього дня», що складається із вказівного займенника сь «цей» та іменника дьнь «день» (обидва у формі род. в. одн.);
р. сего́дня, бр. сяго́ння, сёння, [сяго́дні, ся́дні], [сяго́нні, ся́нні];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сего́дне
сего́дні
сего́дня
сьогоде́нний
сього́днішній
сього́дня
«сьогодні»
сього́ні
«зараз»
сьо́дні
сьо́днішній
сьо́дня
«тс.»
сьо́дняшній
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сяго́ння | білоруська |
сєго дьнє «цього дня» | давньоруська |
сего́дня | російська |
сёння | українська |
сяго́дні | українська |
ся́дні | українська |
сяго́нні | українська |
ся́нні | українська |
сь «цей» | ? |
дьнь «день» (обидва у формі род. в. одн.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України