СЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

восьтильо́зний

складне слово, утворене з вказівної частки вось «ось», яка складається з займенникових елементів во і сь з вказівною семантикою, та кількісного прислівника тіль (можливо, в польській формі tyle) «стільки» за допомогою суфікса -озн- з властивою йому вказівкою на збільшену ознаку предмета чи явища;
Фонетичні та словотвірні варіанти

восьтильо́стий «отакий дуже великий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вось «ось» ?
во ?
сь ?
тіль «стільки» (можливо, в польській формі tyle) ?
озн- ?

гдась «колись»

складне утворення, основний компонент якого зводиться до др. гда «коли», спорідненого з п. ст. (ni-)gda «(ні-)коли», ч. ст. kda «коли», схв. ст. къда, сболг. къда, слн. gdâ «тс.», які походять від псл. kbda (‹*koda), спорідненого з лит. kada «коли», лтс. kad, прус, kaden, дінд. kada, ав. kada, що виводяться від іє. *kadā(n);
заміна псл. -о- пізнішим -ъ- могла статися під впливом форм типу псл. kbde «де», kbto «хто»;
менш ясне походження компонентів псл.*^da: Mene порівнює псл. *ko з ав. kəm-, лат. cum, quom «коли» (MSL 13, 29; 20, 90);
є припущення про зв’язок псл. -da з займенниковою формою іє. *dō(Zubatý LF 13, 366; AfSlPh 15, 505– 508);
другим компонентом є неозначена частка -сь, споріднена з п. -ś (напр., ktoś), ч. слц. -si (ч. kdosi, слц. ktosi), вл. -s (hdys a hdys «коли-не-коли»), що є результатом видозміни колишньої форми дав. в. si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ни́ґда «ніколи»
ні́ґда «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kada авестійська
kəm- авестійська
-s (hdys a hdys «коли-не-коли») верхньолужицька
kada давньоіндійська
гда «коли» давньоруська
*kadā(n) індоєвропейська
*dō індоєвропейська
cum латинська
kad латиська
kada «коли» литовська
(напр., ktoś) польська
kbda (‹*koda) праслов’янська
-о- праслов’янська
kbde «де» праслов’янська
*ko праслов’янська
-da праслов’янська
къда сербохорватська
къда середньоболгарська
-si (ч. kdosi, слц. ktosi) словацька
gdâ «тс.» словенська
kda «коли» чеська
-si (ч. kdosi, слц. ktosi) чеська
kda «коли» ?
къда ?
kaden ?
kbto «хто» ?
quom «коли» ?
сь ?
si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного) ?
si енклітичного займенника sę «ся, себе» (т. зв. давального неповнозначного, чи етичного) ?

джусь «геть» (виг.)

експресивне утворення, можливо, пов’язане з дж, що передає посвист повітря при швидкому русі предмета;
до кінцевого -сь пор. дзусь, р. брысь і под;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брысь російська
дж ?
сь ?
дзусь ?

сей «цей»

псл. sь(jь), si(ja), se, si(ji);
споріднене з литовським šìs «цей», šì «ця», лтс. šіs, šī, прус. schis «цей», лат. cis «по цей бік», гот. hina «цього», гр. ἐ-ϰετ «там», вірм. ki- «цей», ірл. сé «тс.»;
іє. *k’is/k’o-/k’e-;
р. сей, др. сь, си, се, п. ст. si, sie, ч. ст. sen, si, se, схв. ст. cа̑j, ca, ce, слн. ст. sej, стсл. сь (сии), си (сиа), се, сии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пре́дсій «колишній»
се «це»
се́є «тс.»
се́се́ (редупліковане)
сесі́ «тс.»
сесь (редупліковане)
сеся́ (редупліковане)
сі «ці»
ся «ця»
ся́я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ki- «цей» вірменська
hina «цього» готська
ἐ-ϰετ «там» грецька
сь давньоруська
си давньоруська
се давньоруська
*k'is/k'o-/k'e- індоєвропейська
сé «тс.» ірландська
cis «по цей бік» латинська
šіs латиська
šī латиська
šìs «цей» литовська
šì «ця» литовська
si польська
sie польська
sь(jь) праслов’янська
si(ja) праслов’янська
se праслов’янська
si(ji) праслов’янська
schis «цей» прусська
сей російська
cа̑j сербохорватська
ca сербохорватська
ce сербохорватська
sej словенська
сь (сии) старослов’янська
си (си$а) старослов’янська
се старослов’янська
сии старослов’янська
сии старослов’янська
сиѩ старослов’янська
sen чеська
si чеська
se чеська

сього́дні

результат стягнення др. сєго дьнє «цього дня», що складається із вказівного займенника сь «цей» та іменника дьнь «день» (обидва у формі род. в. одн.);
р. сего́дня, бр. сяго́ння, сёння, [сяго́дні, ся́дні], [сяго́нні, ся́нні];
Фонетичні та словотвірні варіанти

сего́дне
сего́дні
сего́дня
сьогоде́нний
сього́днішній
сього́дня «сьогодні»
сього́ні «зараз»
сьо́дні
сьо́днішній
сьо́дня «тс.»
сьо́дняшній
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сяго́ння білоруська
сєго дьнє «цього дня» давньоруська
сего́дня російська
сёння українська
сяго́дні українська
ся́дні українська
сяго́нні українська
ся́нні українська
сь «цей» ?
дьнь «день» (обидва у формі род. в. одн.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України