СУЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сук
псл. sǫkъ «сук, гілка», очевидно, пов’язане з формою без назалізації soxa «соха»;
споріднене з лит. at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка», дінд. śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл», кімр. cainc «сук» (‹*k῀ankī), ірл. géc «гілка, сук», дісл. hār «кілок, кочет» (‹*hanha-), hǣll «кіл» (‹*hanhila);
р. бр. сук, п. sęk, ч. слц. вл. нл. suk, болг. сък, м. сак, схв. су̑к, слн. [sọ̑k], стсл. сѫкъ «тріска, сучок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зсукува́тіти
«стати сучкуватим»
підсу́ччя
«шворка, до якої прив’язаний поплавок ([су́чка]) до якоря човна»
сука́тий
сука́ч
«сукувата палка»
суко́ва́тий
«сукуватий»
суко́вий
«з гілок»
сукува́тий
су́ча́
«гілки хвойних дерев, з яких городять тини»
(зб.)
суче́чкова́тий
«сукуватий»
сучи́стий
«тс.»
сучкува́тий
сучо́к
су́ччя
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сук | білоруська |
| сък | болгарська |
| suk | верхньолужицька |
| śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл» | давньоіндійська |
| hār «кілок, кочет» (‹*hanha-) | давньоісландська |
| géc «гілка, сук» | ірландська |
| cainc «сук» (‹*k῀ankī) | кімрська |
| at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка» | литовська |
| сак | македонська |
| suk | нижньолужицька |
| sęk | польська |
| sǫkъ «сук, гілка» | праслов’янська |
| сук | російська |
| к | сербохорватська |
| suk | словацька |
| sọ̑k | словенська |
| сѫкъ «тріска, сучок» | старослов’янська |
| suk | чеська |
| soxa «соха» | ? |
| hǣll «кіл» (‹*hanhila) | ? |
сука́ти
псл. *sъkati «в’язати вузли, зв’язувати, сукати, скручувати», sukati «тс.»;
іє. *seuk-, похідне від *seu-/sū˘- «гнути, вертіти, підганяти», відображеного в дінд. suváti «приводить в рух», savá- «стимул, поштовх», дірл. sō(a)id «крутить, повертає», sūa(i)nem «мотузка, шнур»;
споріднене з лит. sùkti «крутити, звивати», лтс. sukt «тс.; зникати», можливо, також лат. sucula «коловорот, мотовило»;
р. сука́ть, [скать] «сукати», бр. сука́ць, др. съкати «тс.», сукъно, п. ст. вл. sukać «сукати», ч. soukati, skáti, слц. súkat’, нл. sukaś, полаб. sáuknö, болг. су́кам, су́ча, м. сука, суче, схв. су́кати, слн. súkati, стсл. сукно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́сукень
«надмірно скручена частина нитки»
підсу́каний
«високий і тонкий»
посуко́нний
«який складається з чистих вовняних ниток»
посуко́нщина
«сукно з чисто вовняних ниток»
присука́льник
«робітник, який присукує нитку»
су́ка(л)ниці
«різновид страви з тіста»
сука́йло
«знаряддя для намотування пряжі з клубків на цівки»
сука́лка
су́кало
сука́льний
сука́льник
су́каний
су́канка
«товсті нитки для ятера; рибальське веретено для змотування тонких вірьовок»
су́кань
«надмірно скручена частина нитки»
сука́тися
«встрявати»
сука́ч
«тс.»
суке́нка
суке́нце
сукна́р
сукни́на
сукно́
су́кня
сукня́ний
сукня́нка
суко́нка
суко́нний
суко́нник
«сукнороб»
суконни́цтво
«сукноробство»
суко́нце
суко́нщик
«тс.»
сукота́ти
«сукати»
суч
«сукані нитки; дратва; основа в тканні Нед»
сучи́ти
«тс.»
сучи́тися
«нав’язуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сука́ць | білоруська |
| су́кам | болгарська |
| sukać «сукати» | верхньолужицька |
| suváti «приводить в рух» | давньоіндійська |
| sō(a)id «крутить, повертає» | давньоірландська |
| съкати «тс.» | давньоруська |
| *seuk- | індоєвропейська |
| sucula «коловорот, мотовило» | латинська |
| sukt «тс.; зникати» | латиська |
| sùkti «крутити, звивати» | литовська |
| сука | македонська |
| sukaś | нижньолужицька |
| sáuknö | полабська |
| sukać «сукати» | польська |
| *sъkati «в’язати вузли, зв’язувати, сукати, скручувати» | праслов’янська |
| сука́ть | російська |
| су́кати | сербохорватська |
| súkat' | словацька |
| súkati | словенська |
| сукно | старослов’янська |
| скать «сукати» | українська |
| сукъно | українська |
| су́ча | українська |
| суче | українська |
| soukati | чеська |
| skáti | чеська |
| sukati «тс.» | ? |
| *seu-/sū˘- «гнути, вертіти, підганяти» | ? |
| savá- «стимул, поштовх» | ? |
| sūa(i)nem «мотузка, шнур» | ? |
| sukać «сукати» | ? |
су́ка «самиця собаки; [велика заскочка, якою закріплюється триб у ткацькому верстаті Ме]»
псл. [suka];
очевидно, споріднене з лит. šuõ (род. в. šuñs) «собака», лтс. suns, прус. sunis, дінд. śúvā (śvā, род. в. śunaḥ), ав. spā (род. в. sunō), вірм. šun, гр. ϰύων (род. в. ϰυνός), лат. canis, гот. hunds, тох. ku, хет. ієрогліфічним šuvana- «тс.»;
недостатньо обґрунтовані реконструкції псл. sǫka (Petersson AfSlPh 36, 139–140), *pk῀euka із зближенням з дінд. paśukā «дрібна худоба» (Osthof Parerga I 199, 256–257), як і виведення від вигуку для підкликання собак tsu-tsu (Machek ESJČ 592);
р. бр. су́ка, др. сука, п. ч. діал. слц. suka, [каш. sёka], полаб. saō˘ko «шлюха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пересу́чий
(лайл.)
суча́к
«щеня»
су́чий
су́чище
су́чка
«сука, молода сука; [частина ткацького верстата]»
су́ччин
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spā (род. в. sunō) | авестійська |
| су́ка | білоруська |
| šun | вірменська |
| hunds | готська |
| ϰύων (род. в. ϰυνός) | грецька |
| śúvā (śvā, род. в. śunaḥ) | давньоіндійська |
| paśukā «дрібна худоба» | давньоіндійська |
| сука | давньоруська |
| canis | латинська |
| suns | латиська |
| šuõ «собака» (род. в. šuñs) | литовська |
| saō˘ko «шлюха» | полабська |
| suka | польська |
| suka | праслов’янська |
| sǫka | праслов’янська |
| sunis | прусська |
| су́ка | російська |
| suka | словацька |
| šuvana- «тс.» | хетська |
| suka | чеська |
| ku | ? |
| *pk῀euka | ? |
| suka | ? |
| sёka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України