СУСІДЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ
сусі́д
псл. sǫsědъ «який сидить поруч», що складається з префікса sǫ- «су-» і основи sěd- (sěděti) «сидіти»;
пор. дінд. saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя», ав. maiδyōišad- «який сидить посередині», лит. viensė˜dis «однодворець, хуторянин»;
р. сосе́д, [сусе́д], бр. сусе́д, др. сусѣдъ, съсѣдъ, п. sąsiad, ч. soused, слц. нл. sused, вл. susod, болг. съсе́д, м. сосед, схв. су̏сед, су́сед, слн. sôsed, стсл. сѫсѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсусід
«сусід»
підсусі́ддя
«перебування підсусідком; (зб.) підсусідки»
підсусі́джуватися
підсусі́ди́тися
підсусі́док
«безземельний селянин, що живе в чужому будинку»
присусі́дити
присусі́дитися
пудсу́сид
«квартирант»
сусі́да
сусі́дин
сусі́дити
сусі́дитися
«присусіджуватися»
сусі́диха
«тс.»
сусі́ди́ця
«сусідка»
сусі́дній
сусі́дство
сусі́дува́ти
сусі́дчин
сусі́дщина
«сусідство»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maiδyōišad- «який сидить посередині» | авестійська |
| сусе́д | білоруська |
| съсе́д | болгарська |
| susod | верхньолужицька |
| saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя» | давньоіндійська |
| сусѣдъ | давньоруська |
| viensė˜dis «однодворець, хуторянин» | литовська |
| сосед | македонська |
| sused | нижньолужицька |
| sąsiad | польська |
| sǫsědъ «який сидить поруч» | праслов’янська |
| сосе́д | російська |
| сед | сербохорватська |
| sused | словацька |
| sôsed | словенська |
| сѫсѣдъ | старослов’янська |
| сусе́д | українська |
| съсѣдъ | українська |
| су́сед | українська |
| soused | чеська |
| sǫ- «су-» | ? |
| sěd- «сидіти» (sěděti) | ? |
| saṁsát(-d) «збори, гурт, двір князя» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України