СУРОГАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
сурога́т
очевидно, запозичення з німецької мови;
нім. Surrogát, як і англ. surrogate «сурогат», походить від лат. surrogātus «поставлений на місце іншого», дієприкм. від дієслова surrogāre «ставити на місце іншого, заново обирати», що виникло з subrogāre «тс.», утвореного з префікса sub- «під-» і дієслова rogāre «питати; пропонувати, просити», пов’язаного з rego, regere «правити, управляти; спрямовувати»;
р. суррога́т, бр. сурага́т, п. surogat, ч. слц. слн. surogát, болг. м. сурога́т, схв. сура̏гāт;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| surrogate «сурогат» | англійська |
| сурага́т | білоруська |
| сурога́т | болгарська |
| surrogātus «поставлений на місце іншого» | латинська |
| сурога́т | македонська |
| Surrogát | німецька |
| surogat | польська |
| суррога́т | російська |
| гāт | сербохорватська |
| surogát | словацька |
| surogát | словенська |
| surogát | чеська |
| surrogāre «ставити на місце іншого, заново обирати» | ? |
| subrogāre «тс.» | ? |
| sub- «під-» | ? |
| rogāre «питати; пропонувати, просити» | ? |
| regere «правити, управляти; спрямовувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України