СУМ'ЯТТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. (сх.) [*sǫmętьjе], пов’язане з sъmęsti (‹ *sŭmętti) «змішати, сплутати, збурити», похідним від męsti (‹ *mętti) «бентежити, мутити»;

р. сумя́тица «сум’яття, метушня; заколот», бр. сумятня́ «сум’яття, метушня, паніка»;

запозичення з литовської мови;

лит. meñtė «лопатка; кельма», mente, [menčià] «тс.», mentelė «точило, брусок для гостріння» пов’язані з mesti «замішувати, забовтувати», спорідненим з псл. męsti «мішати; місити», mǫtiti «мутити», укр. сум’я́ття, мути́ти;

р. [манта́чка, манто́чка] «мантачка», [манта́чить] «мантачити», [манти́ть] «тс.», бр. мянта́шка «мантачка», [мянту́шка, мянта́, ме́нта] «тс.», мянта́шыць «мантачити», мянці́ць «тс.», п. [mienta] «пристосування для гостріння коси»;