СУЛЬФІДИН — ЕТИМОЛОГІЯ
сульфа́т «сіль сірчаної кислоти»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Sulfát, Sulfít, фр. англ. sulfate, sulfit утворено від лат. sulphur (sulfur) «сірка», спорідненого, очевидно, з тох. А sälp- «горіти», тох. В salp- «тс.»;
зв’язок лат. sulphur з гот. swibls «сірка», дангл. swefel, днн. swebal, sweval «тс.», очевидно, відсутній;
р. бр. сульфа́т, п. sulfat, ч. слц. слн. sulfát, болг. м. сулфа́т, схв. су̀лфāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сульфі́д
сульфіди́н
сульфі́т
сульфіта́ція
сульфітува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sulfate | англійська |
| сульфа́т | білоруська |
| сулфа́т | болгарська |
| swibls «сірка» | готська |
| swefel | давньоанглійська |
| swebal | давньонижньонімецька |
| sulphur «сірка» (sulfur) | латинська |
| sulphur | латинська |
| сулфа́т | македонська |
| Sulfát | німецька |
| sulfat | польська |
| сульфа́т | російська |
| су̀лфāт | сербохорватська |
| sulfát | словацька |
| sulfát | словенська |
| sulfate | французька |
| sulfát | чеська |
| Sulfít | ? |
| А sälp- «горіти» | ? |
| salp- «тс.» | ? |
| sweval «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України