СУКНАР — ЕТИМОЛОГІЯ
сука́ти
псл. *sъkati «в’язати вузли, зв’язувати, сукати, скручувати», sukati «тс.»;
споріднене з лит. sùkti «крутити, звивати», лтс. sukt «тс.; зникати», можливо, також лат. sucula «коловорот, мотовило»;
іє. *seuk-, похідне від *seu-/sū˘- «гнути, вертіти, підганяти», відображеного в дінд. suváti «приводить в рух», savá- «стимул, поштовх», дірл. sō(a)id «крутить, повертає», sūa(i)nem «мотузка, шнур»;
р. сука́ть, [скать] «сукати», бр. сука́ць, др. съкати «тс.», сукъно, п. ст. вл. sukać «сукати», ч. soukati, skáti, слц. súkat’, нл. sukaś, полаб. sáuknö, болг. су́кам, су́ча, м. сука, суче, схв. су́кати, слн. súkati, стсл. сукно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́сукень
«надмірно скручена частина нитки»
підсу́каний
«високий і тонкий»
посуко́нний
«який складається з чистих вовняних ниток»
посуко́нщина
«сукно з чисто вовняних ниток»
присука́льник
«робітник, який присукує нитку»
су́ка(л)ниці
«різновид страви з тіста»
сука́йло
«знаряддя для намотування пряжі з клубків на цівки»
сука́лка
су́кало
сука́льний
сука́льник
су́каний
су́канка
«товсті нитки для ятера; рибальське веретено для змотування тонких вірьовок»
су́кань
«надмірно скручена частина нитки»
сука́тися
«встрявати»
сука́ч
«тс.»
суке́нка
суке́нце
сукна́р
сукни́на
сукно́
су́кня
сукня́ний
сукня́нка
суко́нка
суко́нний
суко́нник
«сукнороб»
суконни́цтво
«сукноробство»
суко́нце
суко́нщик
«тс.»
сукота́ти
«сукати»
суч
«сукані нитки; дратва; основа в тканні Нед»
сучи́ти
«тс.»
сучи́тися
«нав’язуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сука́ць | білоруська |
| су́кам | болгарська |
| sukać «сукати» | верхньолужицька |
| suváti «приводить в рух» | давньоіндійська |
| sō(a)id «крутить, повертає» | давньоірландська |
| съкати «тс.» | давньоруська |
| *seuk- | індоєвропейська |
| sucula «коловорот, мотовило» | латинська |
| sukt «тс.; зникати» | латиська |
| sùkti «крутити, звивати» | литовська |
| сука | македонська |
| sukaś | нижньолужицька |
| sáuknö | полабська |
| sukać «сукати» | польська |
| *sъkati «в’язати вузли, зв’язувати, сукати, скручувати» | праслов’янська |
| сука́ть | російська |
| су́кати | сербохорватська |
| súkat' | словацька |
| súkati | словенська |
| сукно | старослов’янська |
| скать «сукати» | українська |
| сукъно | українська |
| су́ча | українська |
| суче | українська |
| soukati | чеська |
| skáti | чеська |
| sukati «тс.» | ? |
| *seu-/sū˘- «гнути, вертіти, підганяти» | ? |
| savá- «стимул, поштовх» | ? |
| sūa(i)nem «мотузка, шнур» | ? |
| sukać «сукати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України